Усе, що йде з душі у тебе,
Не дінеться уже ніде,
Воно підніметься у небо
Й до тебе якось знов прийде.
І та любов свята і чиста,
Що випромінює душа.
І правда, й доброта пречиста
Свій слід десь в небі залиша.
Хоч де це все ніхто не знає,
Але підмічено давно,
Що в світ пошлеш, то те й вертає,
І це неначе у кіно.
Пошлеш тепло, воно вернеться
І прилетить в потрібну мить,
І ясно сонечком всміхнеться,
Коли твоя душа болить.
Пошлеш добро у світ сердечно,
Воно сторицею прийде.
І чорну смугу безконечну
Як стрілки враз переведе…
Пошлеш любов й вона засяє,
Коли її уже й не ждеш.
І раптом райдуга заграє,
І ти зрадієш, оживеш…
Весь світ засяє гарно й чисто
І зазвучать в душі пісні,
Заграє світло променисто
І стануть дні твої ясні.
То ж випромінюй все хороше:
Любов, усмішку, доброту…
Що від душі, а не за гроші,
Те має цінність золоту…
Бо що пошлеш, то те й вернеться.
Посієш злість, одержиш зло.
Гроза сльозою обернеться,
Тому носи в душі тепло.