Щоб стало в світі добре й світло жити,
То треба світ любити і життя,
Любов’ю все навколо охопити
Так палко й ніжно, аж до забуття.
Бо що життя? Це лише мить єдина,
Не встигнеш й зрозуміти до пуття,
А вже, дивись, і виросла дитина,
І полетіла в дивне майбуття,
Щоб світ цікавий радо пізнавати
І зрозуміти що й до чого все…
Шляхи-дороги довгі торувати,
А час нестримно всіх удаль несе.
То ж мудро маємо у світі жити,
Нести добро, і ласку, і тепло,
Любов’ю треба серце напоїти,
Щоб всім довкола сонячно було.