Надія Красоткіна

Я в роздумах

Я в роздумах… У небі хмарно,
Дощило вранці на зорі…
Але спокійно зараз, гарно,
І різні думи на порі…
Та думи, власне, невеселі,
З людьми щось робиться не те.
Чомусь добро іде з оселі,
А по дорогах зло мете…
Хтось крутить душами навмисно,
Людей у нетрі щось веде.
Стає добро їм ненависне,
Й рятунку вже нема ніде.
Багатими всі хочуть стати,
Палаци прагнуть мати всі.
При цьому ще й не працювати,
А жити у теплі й красі.
Хоч завеликі забаганки,
Та знають як це досягти —
До влади рвуться через планки,
По трупах лізуть до мети.
Лише б долізти до корита,
Там, як по маслу все піде.
Хоч правда їхня ликом шита,
Але при владі — все пройде.
Немає совісті ні в кого,
Скрізь гроші і одна брехня.
Все від лукавого рудого…
Де честь? Немає! Маячня…
Одні брехливі обіцянки,
Всяк бреше — оком не змигне!
Свої б здійснити забаганки,
А кара владу омине…
Чим далі — гірше. Озвіріли,
Усе купили-продали,
Порозкрадали, розгромили,
А що лишилось — пропили…
Країна гола жебракує,
Народ голодний вимира.
Справляє влада бал, кайфує,
Без честі, совісті, добра…

Відгуки

Social comments Cackle