Я вже на критику давно не реагую,
Бо слово критики завжди пусте!
Уваги не звертаю, та й не чую,
Нехай усі подумають про те,
Що той, хто не уміє — критикує,
Бо дотягтись не може до мети.
Свій власний час на критику марнує,
А міг би кращий шлях земний пройти.
А міг би щось зробити чи відкрити,
Шедевр створити, гарну дивину…
Це ж краще, ніж багато говорити,
А йти вперед у далечінь ясну.
Критикувати легко й завжди просто,
Не треба сил, уміння — лиш слова!
Сказати влучно, іноді ще й гостро,
І ніби думка влучна і жива.
А от насправді — критика бравада!
Нема душі у ній, пихатість є.
Але для когось це, немов принада.
Та в цьому світі кожному своє.