Надія Красоткіна

Я всі ялинки нарядила

Я всі ялинки нарядила,
Розвісила ясні вогні.
Нараз гірлянди засвітила…
Та щось невесело мені…
Сиджу й сумую край каміна,
А в ньому полум’я горить...
Радіти ж я, мабуть, повинна,
А серденько чогось щемить.
За вікнами — ніч горобина
І вітер свище та шумить.
Ось догорає деревина,
А вогник ще тремтить, тремтить…
І вже згасає, і зникає,
Та часом знову спалахне.
У дивну казку закликає,
Кудись запрошує мене.
І я на цій ліричній хвилі
Кудись за вогником лечу.
В дні юності, що серцю милі,
Якісь слова сумні шепчу…
Ах, що було, не повернути,
Не вернуться ясні літа…
Хоч би на мить туди гайнути…
О, де ти молодість свята?
Така чарівна, легкокрила,
Весела, ніжна, чарівна…
Там радість і юнацька сила…
Та відпливла давно вона.
Горять гірлянди кольорові,
В ті дні таких і не було…
Та дні були ясні й чудові,
Там молодість цвіла й тепло.
Були у нас свої багаття,
Чарівні ночі, дивні дні…
І сила, радість та завзяття,
Й чудові, радісні пісні.
Від них лиш спогади казкові
Лишилися в душі моїй.
Все далі й далі дні чудові,
Бо знов приходить рік Новий…

Відгуки

Коментарі Cackle