Надія Красоткіна

Я люблю дощову погоду

Я люблю дощову погоду,
Незбагненне у ній, своє…
Хоч природа втрачає вроду,
Але ні, в тім щось дивне є.
Все наповнилося водою
І життям, але де ж усі?
Дощ тихенькою йде ходою
І виблискує у красі.
А жучки, павучки, комашки
Заховалися у дуплі,
Під пелюсточками ромашки,
Але в сухості і в теплі.
Та, як тільки просохнуть квіти
І з листочка вода стече,
Будуть світові знов радіти,
Бо ж і сонечко припече.
І тоді заспіває пташка,
І полинуть нові пісні.
Полетить до квіток комашка
Звуки в небо злетять ясні.
Поки дощик ще накрапає,
Всі принишкли у тишині.
Кожен в роздуми поринає,
То ж приємно під дощ мені
І подумати, й почитати,
І помріяти край вікна…
Просто крапельки розглядати
В повній тиші, коли одна.

Відгуки

Social comments Cackle