Я не знаю як ворога нам зупинити,
Я ніколи і зброї не мала в руках.
Та сьогодні, ну, просто не сила так жити,
Коли вже і надії немає в серцях.
Бачить світ, що Росія підступно воює,
Добре знають, що зброя з Московії йде.
Роблять вигляд — що, ніби, ніхто і не чує,
І війни в цьому світі немає ніде.
Прикро, боляче, гірко. А що нам робити?
Й поки в грудях палких б’ються наші серця
Будем ми Україну свою боронити
І стояти ми будемо всі до кінця.
Вороння ненависне над краєм літає,
Прагне нашу країну в крові потопить.
Клятий ворог у ній захлинеться, хай знає.
То ж недовго йому залишилося жить.