Надія Красоткіна

Я — учителька

Хочу вчителькою стати,
Щоб малих дітей навчати,
Але доки я школярка —
Учениця буде лялька.
Я ж учителька для неї,
Для маленької моєї.
Сіли вдвох ми на пеньок
Й розпочався наш урок.
Тут вітрець легкий подув,
Сторінки нам розгорнув.
Захотів допомагати
Й сторінки почав гортати.
Тут і курочка прийшла
Ще й курчаток привела.
Глянула у книжку й стала:
«Ко-ко-ко» нам прочитала.
І гусак до книжки став:
«Га-га-га» прогелготав.
В небі пташка пролітала,
Нам «Ку-ку, ку-ку» читала.
Півник добре слідкував,
«Кукуріку!» прочитав.
Мимо мишка пробігала:
«Пі-пі-пі» нам прочитала.
Киця прочитала: «Няв»,
Ну, а песик: Гав-гав-гав!»
Я ж учителька була
І навчити всіх змогла!
А буквар гортав вітрець.
Помічник мій! Молодець!
Ось тепер я зрозуміла:
В букварі — велика сила!
Тільки лялька не читала,
А від подиву мовчала.
А от я все зрозуміла
І до книжки зразу сіла,
Щоб навчитися читати
Й дуже грамотною стати!

Відгуки

Social comments Cackle