Весна іде… Яке це справді диво!
Цвіте усе і звуки розлились.
Земля квітує радісно й красиво,
Пісні ясні полинули увись.

А десь сніжок лишився у куточку,
Мабуть радіє — він же не розтав!
Цвіте підбіл жовтенько на горбочку
І шпак меткий до квітки прискакав.

Що їм той сніг, що почорнів від часу,
Він — не загроза! Просто рудимент…
Тепла все прибавляється щоразу,
Ловити треба чарівний момент,

Як все навколо радістю квітує,
Пробуджується, поспішає жить.
А сонце щире всім тепло дарує,
То ж поспішайте жити і любить!