Надія Красоткіна

Як діти даються

Ой, нелегко діти нам даються…
Скільки ж треба праці і тепла.
Все життя думки у серці б’ються,
Щоб біда в їх долю не прийшла.

Кожен день про них одних тривоги,
Щоб здорові діточки росли,
Щоб хороші вибрали дороги
І завжди успішними були.

Все це буде, тільки треба знати,
Щоб зросли хорошими людьми,
Ми повинні роль свою зіграти,
Бо за все відповідальні ми!

Ми повинні друзями їм бути
І любов у серденьку нести.
Всім батькам потрібно це збагнути
І за все в житті відповісти.

Гріх великий — кинути дитину,
Збайдужіти, погляд відвести
І зростити, наче бур’янину,
У житті не ставити мети.

То ж задумайтесь, бо молодість не вічна,
Що колись ви звернетесь до них.
А у відповідь — трагедія космічна
Чи, можливо, гомеричний сміх…

Відгуки

Коментарі Cackle