Як пахне липа
Як пахне липа сонячно, медово...
І аромат на цілий світ летить.
А на душі так світло, пречудово…
Така зворушлива і світанкова мить.
Почався червень, а вже липа квітне,
Скрізь бджоли в’ються та на цвіт летять.
Усе в природі мудре і привітне,
Все хоче небо й сонце привітать
За дощ рясний і промінці тепленькі,
За вітри й за веселку угорі.
За дні погожі і хмарки легенькі,
За все-усе, що є у цій порі.
Так пахне липа сонячно, медово,
У тім цвітінні стільки є тепла…
І на душі чарівно, світанково…
А в небі біла хмарка пропливла
І враз розтанула в ясній блакиті.
Дощу не буде. Спека надворі.
Люблю ці надзвичайні літні миті,
Красу природи, сонечко вгорі,
Вітрець м’який, ріки цілющі води,
Цвіт липи, аромат її п’янкий…
Душею навертаюсь до природи
І дякую я за блаженство їй.