Надія Красоткіна

Як світлий промінець така людина

Ох, ці вже вірші… І кому потрібні?
То ж їх, мабуть, пиши чи не пиши…
В ціні монети золоті і срібні,
А не якісь там вірші для душі.
Порожні душі, та блищать у злоті.
В базарний день не варті ні гроша.
Погрузли у розпусті, як в болоті.
І десь на десять цих одна душа
Ще є чарівна, чиста, як перлина
Тендітна, мов троянди пелюстки.
Як світлий промінець така людина,
Що безкорисно світить залюбки
Й не вимагає золота, оплати,
А посилає добрість і тепло.
Це світлі люди, що його й сказати,
І хочеться, щоб більше їх було.
Для них одних і хочеться творити,
Писати вірші і творить дива.
Слова підримки завжди говорити,
І дарувати сонячні слова.

Відгуки
Коментарі Cackle