Яка земля в нас — щедра, світла, мила,
Вся в квітах, у садах і в колосках…
Багатство для людей вона зростила,
Й тримає людство на своїх руках,
Щоб ми жили і сонечку раділи,
Ростили хліб і діточок своїх.
Щоб ми добро на цій землі творили,
Любов плекали, радість, а не гріх.
Щоб ми любити вміли і кохати,
І мирно жити, не нести вражду.
Й добром учились землю засівати,
Та вгамували заздрість і біду.
Щоб, все-таки, людьми навчились бути,
Із сонечком в душі по світу йшли.
Та істину просту змогли збагнути,
І більше війн у світі не вели.
І землю цю святу не плюндрували,
Не нищили, а берегли поля.
Й ніколи у віках не воювали,
Бо більше війн нам не простить Земля.