Яка краса, погляньте! Всюди квіти
І достигають фрукти у саду.
Тепленько надворі — це літо, літо!
І я по стежці в радості іду.
Іду по літу і плоди зриваю,
І ароматний дух від квітів йде.
А я дивуюсь і спостерігаю,
Як волохатий джміль летить-гуде,
Як бджілка з квіточок пилок збирає,
А ластівки звиваються й дзвенять
У синім небі… Сонечко ж так сяє,
Й метелики над квітами летять.
Я насолоджуюся літніми деньками,
І надивитися не можу на красу.
Яка теплінь, яка краса над нами!
Іду й збиваю дощик чи росу,
Що на траві виблискує грайливо,
І діамантом в сонці виграє.
Моя земля! Яке це справді диво!
І все це диво — рідне і моє.