Якби ж то можна щось в житті вгадати
І передбачити важкі й легкі путі.
Якби могли ми щось важливе знати,
То як тоді було б нам у житті?
Важливо дуже знати, що б робили?
Можливо обережними були
Й соломку під балконом постелили,
Щоб синяків набити не змогли?
А може й ні. Бо знали б що робити,
І вибирали лиш легкі шляхи.
Але було б нам нецікаво жити,
І не літали б ми, немов птахи.
І не було б любові та кохання,
Робили б так, щоб легше нам було.
Не гризли б думи і розчарування,
І не несли б ми в світ своє тепло,
Бо знали б, що воно комусь не треба,
Бо кожен сам дорогу вибира…
Ми б не зверталися б з надією до неба,
І не було б життя, неначе гра…
А так… Не можемо нічого угадати
І передбачити… То ж творимо своє.
І думаємо, щоб лише здоров’я мати,
А жити будемо вже так, як зараз є.