Так хочеться заглянути в майбутнє,
Що нас чекає в завтрашньому дні?
Якісь діла хороші, ну, щось путнє…
Можливо процвітання і пісні?
Чи щось погане? Як змінити можна?
А як хороше, як до нього йти?
Приходить думка трепетна, тривожна…
Якби ж то знати, як той шлях знайти,
Що приведе до щастя. От би знати,
Ну, зазирнути в завтра хоч на мить…
Не можна передбачити, вгадати.
Тому, напевно, дуже важко жить,
Коли підказок у житті немає
І йдеш наосліп: падаєш, встаєш…
Хтось ріки і моря перетинає,
А ти стежинки в полі не знайдеш…
Чиясь дорога рівна і широка,
Чиясь вузенька, звивиста й крива…
Комусь в житті одна лише морока,
Комусь нізащо слава і хвала.
От зазирнути б в завтра на хвилину,
Й побачити, що нас з тобою жде.
Знайти оту доріженьку єдину,
Яка до щастя раптом приведе…