Надія Красоткіна

Яке це щастя в білім світі жити!

Яке це щастя в білім світі жити!
Радіти сонцю, небу і пташкам.
І в світі цім завжди добро творити,
Всміхатися чарівним небесам.

І бачити красу навколо себе,
Й вести дітей до світлої мети.
Можливо, щастя більшого й не треба,
Як по Землі цій з правдою іти.

Життя складне, у нім всього чимало,
Є смуги чорні й білі смуги є.
Не раз воно встромляло гостре жало,
Та тільки совість брала скрізь своє.

Й несла у світ по бистрині невпинно.
Але у цьому є казковий смак.
Роки злітають дуже швидкоплинно,
Якби вернути все, то жив би тільки так!

Ішов би в школу, знову діток вчити,
Щоб перед ними відкривати світ.
І намагався б виховать, творити,
Так само знов багато довгих літ.

Бо вчитель — не професія, а диво,
Учитель справжній — це вже стан душі.
То ж Ви пройшли свій довгий шлях щасливо
Вклоняються за те Вам всі товариші

І щирі учні, молодь галаслива,
Що поруч з ними ви тоді були.
І хоч в житті бува пора мінлива,
Але по правді Ви завжди жили.

Спасибі Вам! Ми щиро Вас вітаєм!
Живіть сто років в сонячнім теплі.
Здоров’я зичимо, і щастячка бажаєм
І хай несе Вас доля на крилі

У синь небес і щоб здійснились мрії,
Бо в кожнім серці сподівання є.
Хай стануть дійсністю усі — усі надії,
І хай душа тепло любові п’є.

Що йде від внуків, невісток, синочків,
Від щирих учнів й від усіх людей.
Прийміть привіт з усіх-усіх куточків
Й від нас усіх — сьогоднішніх гостей.

Відгуки

Коментарі Cackle