Яке це щастя в дивосвіті жити,
Захоплюватись, мріяти, любити.
І дивуватись, бачити і чути,
Красу і велич серденьком збагнути.
У синь небесну радісно злітати,
Себе у цьому світі відчувати.
Пісень співати, бігти по росі,
Щоденно жити у дзвінкій красі.
То хмарою страшитись грозовою,
То милуватися веселкою ясною.
І бачити у білих хмарках казку,
Легкого вітру відчувати ласку,
І плавати, пірнати, загорати,
Життєві труднощі та прикрощі долати.
Усе життя вперед іти невпинно,
Бо ти у світі білому — ЛЮДИНА!
Велике щастя в дивосвіті жити,
Якщо умієш білий світ любити!