Яке це щастя просто в світі жити
В земних турботах, у земній красі.
Учитись, працювати і творити,
Радіти сонцю, небу і росі.
Рости духовно, стежку торувати,
Самому добиватись висоти.
Сумлінням у житті не торгувати,
А бути світлим, добрим і простим.
Твоя ж дорога непроста доволі,
Життєвий шлях тернистий і складний.
Та ти не був один, неначе воїн в полі,
А з друзями... Був грішний і святий,
Як більшість люду, але серце чисте
Тебе вело по праведній путі.
І от сьогодні свято урочисте,
Красива дата у твоїм житті!
Піввіку! Та хіба ж то роки,
Якщо ще стільки планів і доріг...
І хоч вже зроблені важливі кроки,
Ще більш важливі стали на поріг
І кличуть вдаль, де ждуть нові завдання,
І люди йдуть із радістю й жалем.
Ти — їм на допомогу без вагання
І так проходять роки день за днем
З людьми і для людей уже чверть віку,
У клопотах, тривогах і думках.
То ж вирішено справ усіх без ліку,
Й нові стоять, мов тіні по кутках.
Та ти все вирішиш, і це природно,
Бо йдеш з відкритим серцем до людей
Й побореш труднощі, які завгодно,
І втілиш у життя мільйон ідей,
Бо ти борець і в цьому твоя сила.
І по плечу всі труднощі тобі.
А за плечима в тебе дужі крила,
Які ще з юності ти виростив собі.
Тому радій, живи собі щасливо,
Бо п’ятдесят крилатих, що за вік!
У тебе жінка, діти, світ, як диво,
І ти такий хороший чоловік!
Ще й керівник прекрасний, роботящий,
Мисливець вправний та який рибак!
Розумний, мудрий, добрий і путящий,
В компанії хорошій — весельчак!
Тому прийми усі наші вітання.
Ми щастя зичимо і довгих-довгих літ.
Два рази ще по стільки без вагання
Живи, співай, зривай весняний цвіт!