Який же гарний ранок… Дивовижно!
На сході вже світліти почало.
А ранок прокидається так ніжно,
Красу дарує, світло і тепло,
Нові надії, радощі і мрії,
І море фарб, та казку чарівну…
А через мить вже зовсім посвітліє,
Так, ніби зустрічаємо весну…
Та до весни далеко. Лютий лише
Прийшов до нас, то ж буде ще зима.
Та зараз небо лагідністю дише,
І ні хмаринки в небесах нема,
А лише спокій і краса безмежна,
Поглянеш і подумаєш — весна!
А в небі перша пташка обережно,
Мабуть летить у розвідку вона…
Бентежить і пташок така погода,
Бо ж ані снігу і вода пливе…
Така от дивна зараз в нас природа,
І стільки змін сьогодні в ній живе…
Та насолоди й щастя так багато,
Краси і казки, ласки і тепла…
То ж кожен день стрічаймо, наче свято,
Щоб в нашім серці радість ожила.