Який сьогодні гарний ранок світлий,
У небі ясно сонечко цвіте.
Світанок ніжний, радістю розквітлий,
Хоч вже з землі нічого не росте,
Та от трава ще й досі зеленіє,
Хоч сніг пройшов, та вже його нема.
А сонечко у небі золотіє,
І це уже зима у нас, зима…
А в небі де-не-де летять хмаринки,
Немов троянд біленькі пелюстки.
Останні хризантеми, мов іскринки,
Ще тягнуть в небо квіти і листки.
Хоч тепло, та природа завмирає.
Зима усіх до холоду веде.
Ведмедик у барліг свій залягає
І їжачків не видно вже ніде.
Пора усім про захисток подбати
І білочці, і зайчику, й кроту.
Комусь гніздечко власне утепляти,
Комусь впадати в сонну дрімоту…
А людям можна і спостерігати,
Як гарно вранці сонечко встає.
Життя людина вміє планувати,
На те людині розум Бог дає.