Надія Красоткіна

Якісь закони вводять не людські

Поглянеш у вікно — краса земна!
Сніжок упав, прибралися ялини.
Краса повсюди чиста і ясна,
Ну, що здається треба для людини?
А у суспільстві радості нема,
Щось діється таке — не розібрати.
Не можу зрозуміти я й сама…
І знаєте, нема в кого спитати.
Якісь закони вводять не людські,
Драконівські, чи як нам їх назвати?
Дурні, незрозумілі і слизькі,
То ж жити як? Чи хоч би виживати?
А склалась ситуація складна
І ціни скачуть, як у лихоманці.
Але людей яка у тім вина?
Чи то на Сонці знов протуберанці?
Що так впливають на людські уми,
На ті уми, що знов стоять при владі…
Ну, от і розберися, і пойми,
Що нині знову стало на заваді?
Вже й так народ наш бідний, ще куди
Бідніти далі? Як же далі бути?
Хвороби, безробіття і біди
У кожного, що просто не збагнути…
А владі що? Вони собі живуть,
Пливуть їм гарні грошики в кишені.
Закон підкинули… Вони його приймуть,
Бо головне, що влада є у жмені.
А думати, а мислити… Ну, це
Не в їхній компетенції, та й нащо?
Сказав там якось раз своє слівце,
А далі знов посапує, ледащо…
Ось так пливемо ми у рік Новий,
А що чекає нас в наступнім році?
Ну, слава Богу, що хоча б живий,
Але біда чига на кожнім кроці…

Відгуки

Коментарі Cackle