Надія Красоткіна

40 років нашій школі

Ой, як же швидко ті роки летять.
Нестримно, буйно, наче вітер в полі.
Не так давно ще й нам по двадцять п’ять…
І от, поглянь — вже сорок років школі.
А тут же наша молодість пройшла,
Ми, молоді, у ній дітей навчали.
Робота наша творчістю була,
І ми вершин в цій школі досягали.
Творили, вчили, в авангарді йшли,
Долали труднощі й перемагали.
Професії ми віддані були
Й дітей на крила мужньо піднімали.
Знання давали, вчили доброті,
Але найбільше — ми дітей любили.
Й це придалося в їхньому житті,
Бо надавало мужності і сили.
Та час іде. Звучать нові пісні
І зміни відбуваються частіше.
Ідуть нові та неспокійні дні,
А люди стали дещо сміливіші.
Та школа, школа — завжди той поріг,
Де вчиться юнь і пробує літати.
Тут починаються аж тисячі доріг,
А вчителям тут треба працювати.
То хай же школа завжди кличе нас
У молодість та в юність повертає.
Для кожного — це неповторний час,
Бо школа нас зріднила і єднає.
Нехай подує вітер перемін
І радість та удачу всім приносить.
А чистий дощик із легких хмарин
Хай щастям вашу долю зросить.

Відгуки

Коментарі Cackle