Надія Красоткіна

Батьки і діти (бесіда сьома)

Виховні бесіди для батьків

Ось і настав щасливий час —
Дитину в школу виряджаю.
А що тепер чекає нас?
Насправді, я цього не знаю.
Та сподіваюся добра,
Здоров’я, щастя щохвилини.
Щоб доля доброю була
Й теплом схилялась до дитини.
Я так люблю своє дитя,
Йому б я неба прихилила.
Хай сміло йде воно в життя,
А доля хай дарує крила.

Так думає кожна мама і кожен тато, які вирядили свою дитину у перший клас. Кожен з них сподівається добра, щастя для дитини. А також мріє про певні успіхи. І, мабуть, кожен десь у глибині душі має надію, що його дитина буде найкращою, що син чи донька досягне того, чого не досягли у свій час батьки. Хороші сподівання і прекрасні мрії. І хай так буде, як ви мрієте, тому що всі хочуть, щоб діти були щасливими, здоровими, цілеспрямованими та мудрими у житті. Бо на долю дітей випадатимуть свої труднощі, свої події, так як і на вашу долю випав новий час, про який ваші батьки і не здогадувались. І так кожного разу — нове покоління іде в новий час, а час приносить свої сюрпризи. Важко передбачити, яка доля випаде на цих дітей у майбутньому, але ми з вами повинні сьогодні подбати про те, щоб діти в майбутнє йшли у всеозброєнні: тобто з високими знаннями, здоровими і сильними, щоб у складному житті не пропасти, вижити і бути грамотним, знаючим і мудрим. Ніхто не може сказати, що буде через десять — двадцять років, які гроші будуть тоді в ходу: долари, євро чи гривні. Тому наперед заробити, щоб забезпечити всіх до старості ніхто не зможе. Але є в житті такий капітал, який завжди спроможний дати людині хороше життя, де б вона не була, у який би край не закинула її доля. Це високі знання, вміння все життя вчитися, міцне здоров’я, здоровий глузд і ота житейська мудрість, яка дозволяє вийти з будь-якого становища. Як каже народна мудрість, що знання — це найлегша ноша. Що вмієш, що знаєш — за плечима не треба носити, а от ті знання завжди стануть у пригоді, виручать в трудну хвилину.

А ви вже не просто люди, чоловік чи жінка. Ви стали батьками школяра. І від вас сьогодні залежить майбутнє ваших дітей. Бо батьки не тільки повинні заробити гроші, щоб одягнути і нагодувати своїх дітей, зібрати книжки й зошити до школи, а й стати своїм дітям добрими порадниками, наставниками і друзями. А це нелегко, а дуже і дуже важко. У малих дітей виникають тисячі запитань нараз, а батькам треба давати правильні відповіді. Вони можуть капризувати, а це дратує тата і маму, діти хочуть гратися, коли ви дивитесь телепередачу, вони бешкетують, коли вам хочеться тиші. Але ж давайте задумаємось над тим, що вони ваші діти і прийшли у цей світ не зі своєї волі, вони вас про це не просили, як дехто з дітей каже. А й справді — ви їх народили, дали життя, вимріяли свою дитину, то тепер будьте добрі дайте їм ще й виховання, радість і щастя у цьому житті. Це святий обов’язок кожного тата і кожної мами. І хай би як ви не стомились, і яка б не була цікава передача по телевізору, але ваша дитина важливіша, тому що вона найрідніша для вас, а ви для неї — цілий всесвіт, який називається сім’я, родина. І коли найрідніші люди не хочуть поговорити, погратися з дитиною, тоді вона іде туди, де їй цікаво, де її хоч хтось послухає і поговорить з нею. Про це слід знати і згадувати кожен раз, коли вам дуже хочеться відмахнутись від своєї дитини.

Ми всі сподіваємось, що діти виростуть хорошими і добрими, але при цьому не хочемо часто прикласти зусиль, думаємо, що все вийде саме собою. Але сам по собі росте лише бур’ян, про нього ніхто не дбає, а він виростає, хоч усім заважає і кожен спішить від нього позбутись. Так само виростають недоглянуті діти. Саме по собі нічого не буває, до всього треба прикласти зусиль, розуму, терпіння і великої любові. Без любові навіть найпростіша робота стає карою для людини. А виховати дитину — справа дуже серйозна, самовіддана і вимагає напруження сил, волі, розуму. Знаючи це, наберіться терпіння і станьте своїй дитині добрим другом, щоб ніколи вашому синочку чи донечці не хотілось нікуди від вас іти, а хотілось завжди бути з вами поруч, бо від вас вона і казочку почує і пісню заспіває разом з вами і цікавою роботою займеться та й поділиться своїми мріями та радощами, а іноді і поплачеться про свої невдачі. А ви ніколи в такому випадку не дорікайте дитині, не сваріть, не порівнюйте її з іншими, бо вона не може бути такою, як другі, вона — інша. Ваша дитина — це індивідуальність, такої більше немає в цілому світі, вона одна і приймайте її такою, яка вона є. Ніколи не принижуйте гідність дитини. Краще наберіться терпіння і поясніть, як слід вийти з даної ситуації, порадьте, як добрий друг, як поступити. Приласкайте, приголубте, заспокойте ніжним і теплим словом. Добре слово набагато більше важить, як залякування і покарання, як грубість і дорікання. Будьте з дітьми добрими, пояснюйте кожну ситуацію, будьте з ними щирими та щедрими на добро, ласку і любов. Кожному з вас треба знати про те, що діти вас люблять, їх любов велика і сильна, але вони інколи не вміють цього показати, та й кожна дитина по-своєму це виражає. Одна у всіх на виду поцілує свого тата і маму, вона і до вчительки підбіжить, обніме і розцілує, а інша з трепетом в душі буде дивитися на вас, а підійти не посміє, бо такий у неї характер, такий темперамент. І нічого страшного, вона так само любить, так само відчуває, а от показати свою любов не сміє. Просто більше ласки віддайте такій дитині, більше тепла. Недаремно ж кажуть, що дитину треба частіше обнімати, пригортати, цілувати, тоді вона швидше росте і розвивається, стає лагіднішою, стає добрішою. Це необхідно кожній людині, а дитині потрібне, як повітря і вода. А тато хай посадить свого синочка чи донечку до себе на коліна і щось цікаве розкаже, заспокоїть, загадає загадку, а потім здивується, як це їм обом гарно і затишно.

Найбільше багатство кожної мами і тата — це їхні хороші діти, бо час спливає, як вода, і не зоглядиться людина, як виростуть діти, а вона постаріє і вже не такою швидкою стане хода і не таким барвистим стане світ, а тоді згадає про дітей, яких колись відштовхнула від себе. Ой гірко буде на душі, а в житті всяко буває. Як каже народна мудрість, як крикнеш, так і відгукнеться. І щоб потім не казати: «І чого такі погані діти? Я ж для них все робила, а вони ...» Мабуть не все робила, що треба робити, не була щирою з дітьми, а діти все підмічають, не стільки розумом, скільки серцем. Дитяче серце дуже чутливе і болісно реагує на кривду. То ж подумайте про це, поки є ще час щось виправити, а щось поставити на місце, щось змінити на краще. Життя дуже складне і від того, як ви сьогодні будете себе поводити зі своїми дітьми, таким буде і ваше і їхнє майбутнє. А всі ми мріємо про щастя. То ж зробімо щасливим і радісним майбутнє наших дітей, а тим самим зробимо свою старість красивою і теплою. Сьогодні це залежить лише від вашої наполегливості і любові, від вашого терпіння і мудрості.

Любов — це все що нам потрібно.
Без неї чорним стане світ.
Любов на сонечко подібна
І скільки не було б нам літ,
Вона нас щиро зігріває,
Дає і силу, і снагу.
Від чорних сил оберігає
І квітне маком на снігу.
Любов! Яка чарівна сила!
Найвище в світі почуття!
Красу і доброту зростила
Й дала найбільше нам — життя!

Відгуки

Коментарі Cackle