Без труда нема плода
Бесіда про працю

— Чому праця є необхідною складовою людського життя? (Відповіді учнів).

— Чому лінь засуджується у людському суспільстві? (Відповіді учнів).

— А якби ви жили самі, без людей, чи тоді треба було б працювати? (Відповіді учнів).

— Пригадайте вірш про працю, якусь роботу.

Учень.

Тоді в світі гірко жити,
Як не працювати.
Нема чого їсти, пити
І що одягати.

Навіть схочеться напитись
У спеку водички,
Треба буде нахилитись
До струмка чи річки.

Бо, як кажуть добрі люди,
«Праця всіх годує!
Від роботи сила буде,
А от лінь — марнує».

Вчитель. А праця людину звеличує, робить її стійкою і сильною, багатою і незалежною. Бо, як кажуть у народі: «На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить». Бо про тих, хто до роботи ставиться з відповідальністю, хто любить працювати, вміє все робити, кажуть: «І коваль, і швець, і кравець, і на дуду гравець». І всім зрозуміло, яка це вправна, роботяща людина. Такому ніколи не буває сумно, бо він завжди знайде улюблену справу для розуму і рук. А от, хто до роботи не привчений, не любить працювати, то йому день роком стає, бо нічим зайнятись. І тоді починає людина займатись різними дурницями, від яких ні серцю, ані розуму нема користі.

— А яку роботу любите виконувати ви, діти? Що вас найбільше приваблює? (Відповіді учнів).

— Пригадайте, чи було колись вам нудно, не було чим зайнятись? Що ви тоді робили? (Відповіді учнів).

— Як ви себе почуваєте, коли нічим зайнятись, куди йдете, де шукаєте розвагу? (Відповіді учнів).

Так от, щоб життя було цікавим і повноцінним, треба з самого малку вчитись працювати, привчати себе до порядку і дисципліни, гартувати волю і силу. Бо для будь-якої роботи потрібні воля і сила. І правильно кажуть, що сила без розуму шаліє, а от розум без сили міліє. Тому змалечку дитину привчають до певної роботи, а вже в шкільному віці кожен сам повинен турбуватись про те, щоб братися за роботу, виявляти до всього цікавість і тоді обов’язково ви знайдете для себе найцікавіше заняття, до якого у вас є здібності, а, може, і справжній талант. І не треба зразу впадати у відчай, якщо з першого разу щось не виходить, не треба казати: «не вмію», а наполегливо вчитись, старатись, бо кожна людина спочатку чогось не вміла, а потім навчилась. І ви теж навчитеся, як будете прагнути навчитись. Тільки під лежачий камінь вода не тече, тому треба до всього братись, пробувати все робити, навчатись терпляче і наполегливо.

І ще одна, найголовніша вимога! До чого б ви не бралися, доводьте справу до кінця. Бо не той молодець, що почав роботу, а той молодець, що її закінчив. Всяка справа повинна бути завершена. На це зверніть особливу увагу і запам’ятайте на все життя! Скінчив діло — гуляй сміло!

— А тепер пригадайте, чи було таке, що ви колись не доводили справу до завершення? (Відповіді дітей).

— А потім, як ви відклали свою роботу і довго до неї не повертались, вам хотілось її закінчити? (Відповіді дітей).

Людині в житті не обов’язково все самій робити, але треба все вміти, щоб вижити у цьому світі. А починається все з малого.

Ви школярі. І йдете до школи, як тато і мама ідуть на роботу. Це ваша основна робота — вчитись, здобувати знання і прагнути це робити якнайкраще, щоб одержувати за свою діяльність найвищі бали. Ось тут і потрібні сила і воля, наполегливість, старанність і здоров’я. Без знань людина у цьому світі прожити не може, вона не здобуде професії, не знайде улюбленої роботи. А без цього просто не виживе. Отже, до чого б ви не прагнули, скрізь потрібні знання. А школа дає основу, таку кількість знань, якої досить для дальшого навчання. Отже школа — це обов’язок кожної дитини, це необхідність, робота кожної дитини. Все, чого в школі навчають, дуже потрібне, просто необхідне для вас і дуже важливе для майбутнього. Конституцією України (а це Основний Закон нашої держави) гарантована безплатна середня освіта для кожної дитини. Держава дбає про те, щоб усі діти одержали необхідну суму знань, а потім мали однакову можливість навчатись, трудитись.

Школа — це ваш обов’язок. Та, крім уроків, які треба щодня вчити, ще у кожної дитини є багато обов’язків, занять, цікавих справ. От у ці роки ви і повинні привчати себе до того, щоб усе встигати: і ліжко застелити після сну, посуд помити після себе, прибрати у квартирі, попрати особисті речі (шкарпетки, носові хустинки, трусики), поскладати іграшки та книжки, стежити за своїм робочим місцем і ще багато іншої необхідної роботи, яка привчає до дисципліни і порядку. Навіть їсти приготувати ви вже зможете, коли нікого нема вдома. А приготувати смачні бутерброди чи салат для тата і мами та інших членів родини — це так приємно! У домі завжди знайдеться робота для умілих рук: то цвяха забити, то прибрати, то квіти підлити. І все це можете зробити саме ви.

— Хто з вас уміє виконувати якусь роботу, з тих, які згадувалися тут? (Відповіді учнів).

— Що найбільше подобається робити вдома? (Відповіді учнів).

— Як до цього ставляться ваші батьки? (Відповіді учнів). А скільки є захоплюючих справ навколо! Ви тільки придивіться. Ви можете шити і вишивати, плести на спицях і гачком, вирізати, малювати, складати конструктори, майструвати різні моделі, випалювати цілі картини, ну — все на світі, аби було бажання. Тільки не забудьте! Що б ви не почали — усе доводьте до кінця! Тоді побачите результат своєї діяльності і зрозумієте, що ви це зробили самі, у вас вийшло! Відчуєте радість і насолоду, велике щастя від того, що ви щось можете. І зрозумієте, що це, можливо, саме те, чим би ви хотіли займатися усе життя. А може, і ні, але однаково при потребі ви вмітимете це робити. Знань і вмінь за плечима не носити. І чого навчитеся у дитинстві, те запам’ятаєте на все життя. Та, коли якась робота вам дуже сподобалась, захопила, то продовжуйте вдосконалювати вміння та навички, щоб це виходило майстерно, якнайкраще, щоб стати майстрами своєї справи, розвивайте свої творчі здібності, старайтеся.

У кожної людини є якийсь талант від природи. Протягом життя їй треба знайти його у собі. І шукати треба з дитинства, щоб розвинути. Вам це можуть підказати дорослі, якщо помітять, ви можете відчути і самі, до чого прагне ваша душа, якщо будете уважними до себе і старанними. Беріться за будь-яку справу і доводьте її до кінця, а результат вашої праці підкаже — це те, про що ти мрієш, чи ні. Так ви знайдете себе, відкриєте таланти, певні здібності і зрозумієте, що покликані робити у своєму житті. Це дуже важливо для кожної людини. Бо всі ми приходимо у світ для добра, щоб повністю себе реалізувати, зробити щось дуже важливе і необхідне. У цьому і є призначення людини на Землі. Але не всі можуть виконати його, бо не знають себе, своїх здібностей, талантів, можливостей, або не працюють над собою, тому і роблять, часом, не те, що треба. А той, хто відкрив у собі талант, працює за покликанням — він на правильному шляху, бо виконує своє призначення на Землі. Таких людей ви знаєте — це видатні письменники, поети, композитори, відомі вчені, художники, конструктори, космонавти, майстри своєї справи, їх дуже багато. Згадаймо декого з них. Тарас Шевченко — геніальний український поет, художник, його знають у світі. Він у дитинстві дуже любив малювати, писати вірші, співати.

А жив у жахливих умовах: сирота, без догляду, часто голодний і холодний, кріпак, з якого хто хотів, той і знущався. Але свого він добивався, бо у тих важких умовах знаходив спосіб займатися тим, що найбільше любив: писав і малював. І як би важко йому не доводилось, а від свого не відрікся, як не відрікся від рідної України, яку всім серцем любив. (Вчитель показує дітям Кобзар Т. Г. Шевченка, читає уривок з твору, діти теж читають вірші Тараса Шевченка).

Ось портрет Лесі Українки, поетеси, яка, хоч і тяжко хвора, все ж писала вірші, в яких оспівувала свою Україну, висловлювала святу любов до рідного краю. Вона теж іще в дитинстві відчула потяг до поезії і протягом усього життя писала вірші — це її покликання. (Вчитель демонструє книжки Лесі Українки для дітей, діти читають вірші).

Погляньте на цю картину. (Картину вибирає вчитель). Її написав художник... і відобразив у ній красу навколишнього світу. Це його призначення на землі, він несе у своїх картинах радість, щастя людського буття, красу.

А тепер послухайте уривок з сонати Людвіга Ван Бетховена Апасіоната. Трагічний кінець життя композитора, він став зовсім глухим, але продовжував писати музику, в якій передавав жагу до життя, непокору і велику любов.

Ці люди виконали своє покликання. Хоч і не в кожного є такий яскраво виражений талант, та в кожної людини своє призначення і вона повинна виконати його. Тому треба виявити і розвивати свій талант — більший чи менший, треба трудитись над цим до сьомого поту. Ось, наприклад, комусь подобається шити, він цю роботу виконує із задоволенням, тому і слід вдосконалювати свої навички і вміння, щодня оволодівати новими техніками, щоб виходило краще та краще. І одного чудового дня це стане його професією. А це дуже добре, бо ж погляньте навколо. Всі люди одягнені, адже без одягу не проживеш, не вийдеш з хати. Тож професія ця дуже важлива і потрібна. А тепер скажіть, у кого тато чи мама кравець? Розкажіть про їхню професію. (Діти розповідають).

От ви зголодніли і йдете в їдальню, а там так смачно пахне! Хто приготував їжу? (Відповіді).

Звичайно, кухар. Вона приготувала для нас цю смачну і запашну страву. Це її улюблене заняття, робить вона це з великою любов’ю, тому і їжа так усім смакує. Бо те, що людина робить з задоволенням і любов’ю, приносить радість і щастя не тільки їй самій, а й усім іншим. У кого в сім’ї є кухар? (Розповіді).

А коли вам хочеться дізнатися про таємниці Космосу, прочитати цікаві вірші або чарівні казки, веселі оповідання або дізнатися все про тваринку. Куди ви звернетесь за інформацією? (У бібліотеку).

Правильно, а куди ж іще. А там бібліотекарка — просто чарівниця! Вона вам дасть таку книжку, яка відкриє всі таємниці на світі, бо у цієї людини дуже багато знань про книжки, вона з дитинства цим захоплювалась і досі живе у казковій країні Книг. Це її покликання. І сама вона привітна і усміхнена, бо любить свою роботу, багато працює над тим, щоб донести корисну інформацію до нас. (Діти розповідають, у кого в родині є бібліотекар).

Від шкільного галасу раптом голова заболіла і терпіти вже не можна. Ви втомлені і хворі. Куди поспішаєте в такому випадку? (До лікаря).

Що ж, правильно. Лікар зустрічає усмішкою свого пацієнта, легким дотиком руки проганяє нестерпний біль, і вам так добре і затишно. Колись у дитинстві ця людина приходила на допомогу всім живим, бо дуже все любила і прагнула відвернути біль. А потім зрозуміла, що без цього жити не може, тому вивчилась і стала лікарем. Вона дуже любить свою професію і щаслива від того. Вам теж уже зовсім добре, можна повертатися до класу. (Розповіді, у кого в родині є лікарі, медсестри).

І знову ви приходите до школи, а вас зустрічає чистота, затишок, свіже повітря, ніде ні порошинки. Дуже гарно, чи не так? Підлога вимита, скло на вікнах таке прозоре, що його майже не видно. Чиїх це рук робота? (Прибиральниці).

Звичайно, тільки вона вміє так чисто прибрати, створити такий затишок для людей, щоб усі ми були задоволені і здорові. Вона дуже любить чистоту і виконує свою роботу з задоволенням. У неї до цього великий хист. (Діти розповідають, у кого в сім’ї є прибиральниця).

Тепер коротко розкажіть про інші професії своїх батьків. Що вам подобається, а що ні. (Розповіді учнів).

А ким мрієте стати ви у майбутньому? До чого прагнете?

Отже, підіб’ємо підсумки. Щоб у майбутньому виконувати улюблену роботу, здобути професію, то що необхідно робити сьогодні?

Вчитись і зрозуміти, що для тебе найцікавіше. В дитинстві знайти в собі талант і здібності. Виробляти волю і характер, доводити почату справу до кінця. Братись за будь-яку справу, пробувати себе в усьому, щоб зрозуміти, що тобі цікаво.

Щоб в житті щасливим бути,
Треба добре потрудитись.
Головне — себе збагнути
Й наполегливо учитись.

Щоб усе на світі вміти,
Треба волю гартувати.
Пізнавати все хотіти.
Раз почав, то не кидати,

А завершити успішно,
Бо кінець вінчає діло.
Бо ж завжди буває смішно,
Хто береться дуже сміло,

А не вміє завершити
І кида свою роботу.
То ж, як хочеш добре жити,
Потрудися аж до поту.

А тепер повторимо і запам’ятаймо на все життя: почату справу доводь до кінця.

Кінець — ділу вінець!

☼ Подякувати автору ☼

картка Приватбанку

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Переказ з Приватбанк

Переказ з iPay.ua

Переказ з EasyPay

Переказ з Portmone

Переказ з Банк Південний

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube