В очі лисицею, а поза очі — вовчицею
Бесіда для учнів молодших класів

Мета: Дати поняття учням про те, що жити треба чесно, правдиво, щоб слово ніколи не розходилось з ділом, а думка зі словом, а до людей ставитись зі щирістю. Розвивати вміння стримувати негативні емоції, виховувати в собі силу волі, гартувати характер. Виховувати бажання бути чемним, добрим, чесним, вихованим.

Обладнання: Плака́ти з висловами:

Вчитель. У світі дуже багато людей і всі вони різні, немає двох однакових. І якщо вони, навіть, зовні схожі, бо близнята, то у них і характери різні, і думки, і погляди. Мабуть, тим і цікаві люди, що такі різні. Але, живучи в людській спільноті, всі ми повинні дотримуватись визначених правил, законів, канонів, щоб у суспільстві людей не було хаосу. Тому змалку треба привикати до порядку, вивчати і знати ці правила і закони. Діти про них дізнаються від батьків, вчителів, вихователів вже з самого раннього дитинства і розуміють, що можна робити, а що ні, що добре, а що погано. Та є і такі моральні норми, які не прописані в законах і в правилах, але їх треба знати і виконувати, щоб бути морально чистим і світлим. Про них дуже гарно говорить народна мудрість. А народна мудрість — це душа народу, його характер, його менталітет.

То ж сьогодні ми поговоримо про те, якою людиною треба бути між людьми, щоб нікого не образити, не принизити, а в першу чергу себе самого не виставити на посмішище перед іншими. То ж у своїх думках, помислах та діях треба бути чесним, відкритим і щирим. Не можна одне думати, а інше робити, одне говорити людині в очі, а інше поза очі. Про таких кажуть: «Щебече як соловейко, а кусає як гадюка» або «В очі лисицею, а поза очі вовчицею». Це висміює народ і таку людину не тільки зневажають, а й побоюються, бо від неї можна чекати лиха в будь-яку мить. З нею не дружать, бо вона брехлива і не заслуговує на добре слово. Це нещира, нечесна людина і так поводиться тому, що не має ні стида, ані совісті. Про таких люди кажуть: «Очима світить, а боком душу тягне». А хто з таким буде дружити? Чи траплялось вам зустрічатися з такими людьми? (Відповіді учнів).

Учень.

Вчитель. Чи з вами траплялися такі випадки? (Відповіді учнів).

Ось це якраз і відповідає прислів’ю: «В очі лисицею, а поза очі вовчицею». Так робити дуже погано, бо така поведінка свідчить про те, що в людини немає щирості, а тим більше мудрості. Але ж у житті треба бути мудрим, щирим, тактовним. Це прекрасні риси характеру, які роблять людину хорошою, справжнім і відданим другом. А що є в світі краще, ніж дружба? (Відповіді учнів).

А ще трапляються і такі випадки, коли людина підлещується до іншої, щоб виманити у неї щось. Тоді такий дружок буде говорити найулесливіші слова, обіцяти гори всього, навіть зірку з неба, аби ви поступилися і віддали те, що він хоче. Але тільки він одержить своє, його улесливість відразу ж зникає і він відразу ж стає іншим. А яке народне прислів’я найбільше підходить до такого випадку? (Відповіді учнів). «Говорить прямо, а робить криво». «Підлеслива людина — гадюка під квітами» Люди є різні і поводяться вони по-різному, тому треба розрізняти їхню поведінку і робити висновки. Якщо один хоч раз ви за своїм другом чи товаришем помітили щось подібне, то чи варто продовжувати з ним дружити, якщо він вас не поважає, не любить, може з вами так підло чинити? (Відповіді учнів).

Учень.

Вчитель. А ще є між дітьми дуже поширена звичка свою вину звернути на когось іншого. От граються двоє дітей. Хтось із них перечепився і впав, штани розірвалися на колінах, боляче. А ще й від мами дістанеться на горіхи. От і звертає дитина всю вину на того, з ким грався. Це, мовляв, інший винен у його біді. А насправді друг ні в чому не винен, просто дитина боїться відповідальності, не має мужності зізнатися от і виходить: «Свою вину на Івана зверну». А як же потім дивитися у вічі тому, на кого ти звернув свою вину? З вами траплялися такі випадки? (Відповіді учнів), «Та не того вина, кого вдома нема» — каже народна мудрість. За все в житті самому треба відповідати, а не звертати свою вину на іншого.