Духовне здоров’я

Мета: дати поняття про духовне здоров’я людини. Розвивати силу волі, вміння боротися зі спокусами. Виховувати пізнавальні інтереси.

Учитель. Що таке духовне здоров’я? Це насамперед стосунки з навколишнім світом, як ви ставитеся до тваринки і до пташки, до квітки і до своїх ровесників, до ніжного метелика і до всіх людей. І чи є у вашому серці любов, що допомагає жити, чи, може, поселилося зло? А може, його з’їдає чорна заздрість та інші гріхи, що їх людина повинна позбутись у своєму житті і очистити свою душу? Отож давайте про все по порядку.

Одна маленька дівчинка-першокласниця сказала: «Я так люблю усіх людей! Мені хочеться їх обняти і до всіх усміхатися!» І при цих словах її оченята іскрились, як дві зірочки, випромінюючи тепло і світло. Справді, це чудово! У її маленькому сердечку живуть любов і доброта. І це не лише слова, вона так відчуває, так мислить і тому до всіх усміхається щиро й привітно, кожному хоче допомогти і сказати добре слово. Це великий дар мати у своєму серденьку щедрість, доброту і світлу любов. Більшості дітей притаманні ці прекрасні почуття: вони люблять своїх батьків, родичів, свою вчительку, однокласників... Діти щирі й щедрі, у них чисті помисли, вони намагаються допомогти, порадити, сказати щире слово один одному.

Та, на жаль, не про всіх так можна сказати, бо трапляються й зовсім протилежні випадки, коли у дитячому серці ці почуття з якоїсь причини зникли, а натомість поселилося зло, ненависть, заздрість, скупість, жорстокість. Це обділені діти, бо вони не знають, що таке щастя, любов, щирість, щедрість і яку радість у житті приносять ці почуття. Їм можна лише поспівчувати. Негативні почуття погано впливають на здоров’я. Недаремно у народі кажуть: «Заздрість здоров’я їсть». Так воно і є. Бо що таке заздрість? Це людина постійно страждає від того, що хтось має більше, хтось має краще, хтось розумніший і більше знає, хтось веселий і життєрадісний, а та людина похмура і зла, бо правду в народі кажуть: «Беруть завидки на чужі пожитки», «Залізо іржа їсть, а заздрий від заздрощів гине» або «Заздрий від чужого щастя сохне». Та й злиться та людина від того, що заздрісна і зажерлива, що всього їй мало, все їй не так. Хоче вона, щоб було як у казці «За щучим велінням...» Але ж так не буває, бо все залежить від самої людини, нічого не приходить саме по собі, до всього треба докласти зусиль, розуму, наполегливості, старанності. Один працює і одержує від цього задоволення, виробляє в собі добрі звички, бореться з лінощами і байдужістю, не заздрить людям, не тримає у серці зла на них, а всіх любить і кожному готовий допомогти, а інший нічого того не робить, а все хоче мати, от і злиться. Народна мудрість каже: «Злості повні кості!» або «Сердите не буває сите».

Коли людина життєрадісна, працьовита, старанна, весела, добра, то вона і здорова, бо у неї менше негативних емоцій, вона на світ дивиться з оптимізмом і в кожній миті життя бачить радість і щастя. Ось це і є духовне здоров’я, до якого треба прагнути кожному.

Та дуже страшно, коли дитина зла, жорстока, тоді вона робить негативні вчинки, і серце її аж ніяк не наповнюється добротою, а лише ненавистю та зловтіхою. Від чого буде вона здорова?

Кажуть, що людина може мати сім гріхів, що за них вона наказується смертю: заздрощі, ненажерливість, жадібність, розпуста, гордощі, лінощі, злість. А чому це так? Я гадаю, що ці гріхи посилаються на людину, щоб вона вчилася виживати у цьому світі, щоб вона їх поборола в собі і стала доброю, мудрою і здоровою не лише фізично, а й духовно, бо кожна людина з такими негативними рисами може впоратися, коли цього захоче. Кожна людина у світ приходить для добра.

Вчитель читає казку «Пригоди Ларочки».