Надія Красоткіна

Золоте правило поведінки

Бесіда про правила поведінки

Мета: ознайомити учнів із золотим правилом поведінки (Не робити людям того, чого ви не хочете, щоб люди робили вам); вчити учнів іти до людей з любов’ю і добротою, жити справедливо і чесно; розвивати вміння жити в колективі, прислухатись до думки інших і відстоювати власну думку; виховувати благородні риси характеру в учнів молодших класів.

Матеріали: папір, олівці, ручки.

Учитель. Всі ми живемо в людському суспільстві, і без нього, без людей жодна людина не може прожити на білому світі, бо ми — люди, і нам необхідно спілкуватися з собі подібними, тобто з людьми. А щоб жити між людьми, треба приймати та виконувати ті закони і правила, які встановило суспільство. Для чого люди встановлюють певні правила? (Відповіді учнів.)

Правила вимагають відповідної поведінки, вказують на те, що можна робити, а чого робити не треба, щоб підтримувати встановлений порядок, який забезпечує людям у суспільстві рівні права, безпеку проживання, розвиток творчих здібностей, свободи особистості. А якби цих правил не було, то в суспільстві панував би хаос, безладдя, пригнічення одних іншими тощо. Отже, правила в людському суспільстві просто необхідні, і їх повинні виконувати всі без виключення — дорослі й діти.

Кожна людина прагне не лише, щоб правила співжиття виконували всі члени суспільства, але й хоче відчувати увагу інших до себе, любов, повагу і визнання. І це справедливо, що кожен з нас прагне любові, доброти, терпимості, справедливості і визнання, правда, діти? Бо це приємно кожному. Приємно, якщо нас люблять, поважають, прислухаються до нашої думки... Ласка, любов, доброта, щирість, щедрість, турбота про інших — це ті риси характеру, які роблять нас справжніми людьми. Які хлопчики і дівчатка вам подобаються? (Відповіді учнів.)

У людському суспільстві існує золоте правило поведінки, яке дійшло до нас з сивої давнини — не робити людям те, чого ви не хочете, щоб люди робили вам. Воно закликає всіх і кожного до мудрості, розважливості, терпимості, любові.

Діти, давайте запам’ятаємо на все життя ці живі слова та будемо ними керуватися. Адже вони вічні і правдиві в усі часи. Запишіть ці золоті слова у свої словнички. Вдома їх вивчіть і старайтеся користуватися золотим правилом поведінки щодня, щогодини.

Діти, як ви хочете, щоб до вас ставились? (Відповіді учнів.) Вам приємно, коли вас люблять, поважають, вітаються з вами, роблять для вас добро, чи навпаки, коли вас зневажають, б’ють, не приймають у колективі? (Відповіді учнів.) Отже, всі погоджуються, що приємніше, коли люблять вас, зігрівають ласкою і теплом, дарують свою посмішку, хвалять за хороші вчинки, а не ганьблять, не б’ють, не кривдять, не принижують. Справді, це так.

А от що потрібно для того, щоб вам було комфортно і добре серед людей? (Відповіді учнів.) Правильно, треба і себе відповідно поводити в людському суспільстві — нести людям свою посмішку, тепло, любов, щирість і бути щедрим на добрі вчинки. Тобто поводитися саме так, як вчить нас золоте правило.

Учень

Що хочеш від людей ти мати,
То те ж і до людей неси.
Тоді не буде бракувати
Тепла і радості, й краси.
Тоді сміятиметься небо
І стануть гарні дні ясні.
А в тебе буде все, як треба,
Здоров’я, щастя і пісні.
Веселка барвами заграє,
В природі буде — все гаразд.
Ще й соловейко заспіває
Під вікнами в ранковий час.

Учениця

Нести у серденьку приємно
Любов і доброту, й тепло.
Бо ж віддається все взаємно.
Що світле у тобі було,
Добром повернеться до тебе
Із першим ніжним промінцем.
Всміхнеться синьо-синьо небо,
Тепло прилине з вітерцем.
Всі люди стануть небайдужі,
І усмішками зацвітуть.
Це всім в житті потрібно дуже,
Бо ж люди між людьми живуть

Учень

То ж треба мудро в світі жити,
Нести до всіх своє тепло.
Любити світ, людей любити,
Щоб радісно усім було.

Учениця

Життя таке короткочасне
Й такі є в ньому чудеса!
Тому живіть у нім прекрасно,
Хай зігріває вас краса
І доброта людська, та світло,
Що йде у кожного з душі.
Щоб серденько у всіх розквітло...
Тож словом й ділом — не гріши.

Учитель. Діти, як ви розумієте слова вірша «Тож словом й ділом не гріши». (Відповіді учнів.) Що означає «грішити словом»? (Відповіді учнів.) Це означає, що не можна вживати поганих слів, які несуть із собою чорну і злу, негативну енергетику до людей. Не можна принижувати інших, злословити, обговорювати і засуджувати за якісь вчинки, не з’ясувавши причин, адже ви, мабуть, чули від дорослих не раз такий вислів: «Не суди, несудимий будеш». Не можна бездумно «кидатися словами», придумувати різні клички людям, адже народна мудрість вчить: «Не кидай словом, як пес хвостом». Бо ти — людина, тому повинна думати, що говориш, що робиш, бо ж «Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш». Як ви розумієте це прислів’я, діти? (Відповіді учнів.)

Так, діти, слово може поранити глибше, ніж меч. Від меча рана загоїться, а от образа не забувається і через багато років. Отож, «Сім разів відміряй, а раз відріж», а це означає, що треба спочатку добре-добре подумати, зважити все, а потім дати належну відповідь, яка б усім була зрозумілою. А що означає — грішити ділом? Як ви це розумієте? (Відповіді учнів.) І діла бувають різні. Діло — це той вчинок, який ти можеш зробити. А вчинки бувають хороші і погані. Варто, звичайно, щоб усі вчинки були якомога кращими. Наведіть приклади хороших вчинків дітей. (Відповіді учнів.) Правильно. Це турбота про маму з татом, допомога їм, любов і повага до людей, які оточують вас, це вміння гарно розмовляти, вітатися з людьми і вживати при цьому слова ввічливості, бути щедрим і щирим, вчасно прийти на допомогу людям, ніколи не злословити і говорити правду, не зраджувати друзів...

Отож, на хороші вчинки здатні всі діти. Від того світ наш стане чарівним і добрим, а кожному з нас буде легко і приємно на серці, адже всі люди покликані творити добро. Ми ж і прийшли на цю землю для добра, тому дуже важливо виконати свою місію за життя, яке нам відпущене. Народ наш каже: «Життя прожити — не поле перейти». Як ви розумієте це прислів’я? (Відповіді учнів.) Часом важко і поле перейти по стерні, бо і стомишся, і ноги поколеш не раз і не двічі... А життя прожити правильно і красиво набагато важче, тому що людину на її життєвому шляху чекають різні непередбачені перешкоди, з якими їй треба боротися, долати їх, щоб вижити. Але, кажуть люди, що кожному з нас випадають у житті тільки такі труднощі, з якими ми можемо впоратись, які можемо здолати, і не більші. Тому запам’ятайте на все життя, що кожен з вас має силу і волю, щоб впоратись зі своїми випробуваннями, а тому — не пасуйте, йдіть сміливо вперед, і ви переможете! Діти, а що потрібно для того, щоб здолати життєві негаразди, як ви гадаєте? (Відповіді учнів.) Так, силу і волю до боротьби, бажання перемагати, вміння протистояти, мати свою точку зору, не забувати, що не злість, не груба сила, не ненависть і не лють, а тільки доброта і любов вам допоможуть у кожну хвилину життя.

Учень

Життя таке короткочасне,
Як дивна казка, наче сон.
Як сонце вранішнє прекрасне,
Що ллє нам світло до вікон.
У цім житті — ми просто люди.
Тож будьмо справжніми людьми.
Добро несімо завжди й всюди,
Бо ж цього хочемо і ми.

Учениця

Ми хочемо, щоб нас любили
І прагнемо у мирі жить.
Скажіть, а ви це заслужили,
Щоб вас усі могли любить?
Ви не образили нікого,
Ви мирно з друзями жили?
Чи не було у вас такого,
Що ви колись чуже взяли?

Учень

Всі розуміють — неприємно,
Коли на вас кричать і б’ють.
Це знають люди достеменно,
Та все одно не так живуть.
Хтось не подумає і скаже
Погане і гниле слівце.
І, ніби, ним тебе обмаже,
І вкине в жар твоє лице.
Ти, не обдумавши, відкажеш
Так само, як і хтось сказав.
І ворожнечу сам зав’яжеш,
Хоч сім разів подумать мав,
Чи так сказати, чи інакше.
Чи, може, просто промовчать.
Та не обдумав ти, одначе,
Тебе ж не так у школі вчать.

Учитель. Отже, до тебе хтось звернувся не так, як вимагають загальнолюдські правила, сказав погане слівце, можливо, і принизив, назвав не по імені, а просто прізвиськом, якого ти терпіти не можеш. Що ти зробиш? Як відповіси нападникові? (Відповіді учнів.) Якщо ти назвеш і його поганим словом, тоді він тебе — ще гіршим, зав’яжеться сварка і, навіть, бійка. Тобі цього треба? (Відповіді учнів.) Звичайно, тобі образливо, боляче. Таке спілкування для будь-кого образливе, тому треба уникати таких розмов. Скажи просто, що на такі слова ти не будеш відповідати, припини розмову з такими дітьми, а не уподібнюйся до них і, тим більше, не лізь у бійку. Поясни такому хлопчику чи дівчинці, що ти не хочеш розмовляти з тими, хто тебе ображає, спілкуватися з ними не бажаєш, а тим більше — дружити. Припини першим таку розмову і відійди, будь мудрішим. Хтось же повинен покласти край таким розмовам. Ти будь першим, хто перестане вживати брутальні слова, заподіювати іншим зло, сіяти розбрат, ненависть. Якщо вони розмовляють й з іншими так, ти і цього не потерпиш. І ніколи не відступай від своїх принципів. Будь принциповим і мудрим. А якщо комусь потрібна твоя думка, бесіда, розмова, то хай спочатку навчиться розмовляти так, як цього вимагають правила. Запам’ятай назавжди, якщо комусь ти потрібний, він прийде до тебе і звернеться так, як ти цього хочеш. І от тут добре подумай, чи ти з усіма гарно і лагідно розмовляєш, чи не називаєш своїх друзів та однокласників прізвиськами, на які вони ображаються? Адже тобі неприємно, коли до тебе погано звертаються, правда? Ось тут і починає діяти Золоте правило поведінки. Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш, щоб «тобі робили». Ти ж не хочеш, щоб тебе прозивали? Ти не хочеш, щоб тебе ображали, принижували, били, насміхалися? Звичайно, не хочеш, тоді і сам будь чесним, мудрим і ввічливим, адже ти живеш серед людей і тобі небайдуже, як до тебе ставляться, що про тебе говорять інші люди. Все залежить тільки від тебе, від твоєї вихованості, розсудливості, мудрості і честі. Тепер, діти, ви розумієте, чому це правило називають золотим? (Відповіді учнів.) Не все золото, що блищить. Є таке золото, що цінніше, ніж дорогоцінний метал — це людські стосунки, людська дружба, любов, повага, визнання, вдячність...

Учень

Скажеш лагідне слово, приємне людині,
Сонце ніжне й чарівне засяє в душі.
Бо в словах тих заховані справжні святині,
То ж вживати у мові ти їх поспіши.
Що ж те слово примне! Здається — дрібниця...
Знає кожна дитина чарівні слова.
Слово це, як джерельце цілюще струмиться,
Та не кожна дитина у мові вжива.

Учениця

І погано, що слів золотих не вживає.
Викликає в людей і обурення, й зло.
Може, істину вічну дитина не знає,
Що у створенні світу — першим було?
Я скажу вам, було першим — слово!
А вже потім повітря, моря, небеса.
І від сонця розвиднівся день світанково,
Ну, а потім з’явилась людина й краса.

Учень

Зробиш справу хорошу і радість засяє.
Стане весело й гарно на серці у нас.
Добра справа згуртує, людей об’єднає,
То ж хороші діла всім робити нам час.

Учениця

Йди з добром до людей, хай любов процвітає,
Доброта повернеться до тебе добром.
А от зло, що несеш, твою душу вбиває,
І поверне до тебе в сім раз більшим злом.

Учитель. Слово — матеріальне, як повітря, вода. Різниця у тому, що воду ми бачимо і відчуваємо, воду п’ємо, і без неї не прожити й дня. Повітрям дихаємо, нам без нього не прожити і двох хвилинок. А от слово сприймається на слух і, здається, що воно менш важливе... Та воно має таку силу, що може підняти людину з колін і змусить робити чудеса, творити, летіти від щастя, а може й убити.

Кожна людина повинна зрозуміти цю важливість сказаного слова і силу та значення своїх вчинків. Адже за все, що сказала і зробила, вона несе відповідальність і розплату в цьому світі. Немає жодної людини, яка б не понесла покарання за скоєне зло. Рано чи пізно все таємне стає очевидним, і викриваються усі найпотаємніші злочини. Від цього ніхто ще не заховався. Кожен понесе покарання за свою погану поведінку. Адже на всяку силу є ще більша сила, а на всяке зло є ще більше зло. Зло породжує зло. А доброта — добро і красу. Тому з маленьких років кожному необхідно задуматися над цим і виховувати себе так, щоб нести до людей і до всього світу добро, любов, світло і радість, знаючи, що добро повертається до людини добром, а зло і гріх веде за собою у сім разів більше зло. То чи варто людині творити зло? (Відповіді учнів.) Звичайно, людина прийшла у світ для добра, і все життя вона повинна нести у світ хоч маленьке, але добро. Все починається в житті з малого. Отож і ви, діти, вчіться нести у світ доброту. А в чому проявляється доброта, яку ви понесете у світ? (Відповіді учнів.) Звичайно, у добрих словах і вчинках, у правдивості, чуйності, щедрості і щирості.

А зараз, діти, намалюйте малюнки «Ми на перерві», «Я з дітьми на подвір’ї». (Після того, як діти намалюють, учитель розвішує малюнки, розпочинається обговорення.)

Учитель. Діти, запам’ятайте правила, яких треба дотримуватись у житті, щоб іти до людей з добром і бути мудрим. (Діти зачитують.)

Пам’ятай!

  • Завжди будь ввічливий з усіма. На ввічливість витрачаєш мало, а одержуєш багато.
  • Вчись допомагати людям словом і ділом.
  • Будь щирим у своїх думках і щедрим у вчинках.
  • Будь принциповим, чесним і правдивим.
  • Знай, що зло породжує ще більше зло, а доброта породжує доброту, любов і красу людської душі.
  • Слово — було першим, воно матеріальне, тому не кидай словом, як пес хвостом.
  • Вчись бути мудрим і розумним, адже дурні тільки в казці щасливі.
  • Не руш нічого і не бійся нікого, бо буде каяття, та не буде вороття.
  • Посієш вчинок — виросте звичка.
  • З ким поведешся, того й наберешся.

Відгуки

Коментарі Cackle