Надія Красоткіна

Мова — серце народу

Бесіда про мову для учнів початкової школи

Тема. Вдосконалювати і розвивати рідну мову, збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати навички правильно і красиво говорити. Виховувати любов до української мови, бажання вчити її і захищати.

Учень

Серце народу — це мова, — це слово,
Нації гордість, культура, престиж.
Той, хто цурається рідної мови,
Ранить народ в саме серце, як ніж.
Мова загине — народ оніміє,
Світ відверне від такої юрби.
Поки є мова — в людей є надія,
Є пісня радості й пісня журби.
Мова чудова і літературна,
Без говіркових, спотворених слів
Свідчить про те, що людина культурна.
Мова у неї, як пташечки спів.
Мова у неї приємна, чудова.
Є в ній традиції всіх поколінь.
Як у віночку йде слово до слова,
В мові чарівність і сонця теплінь.
Мова — це людства досягнення дивне.
Мова — це нація, спільність і час.
Мова моя українська чарівна
Є найрідніша для кожного з нас!

Вчитель. Сьогодні ми будемо знову говорити про рідну українську мову. Адже вона для кожного з нас найдорожча, найрідніша, найщиріша і наймиліша. І це правильно, так і повинно бути. Кожен з нас нехай запам’ятає на все життя — поки звучить у світі рідна мова народу — живий сам народ. А як тільки замовкне рідне слово — не буде нації і народу у міжнародній спільноті. Бо як тоді про народ, який не знає рідної мови, сказати? Хто він? (Відповіді дітей). Якщо народ втрачає свою мову — це вже не нація, не народ, а юрба без мови, без роду і племені. А щоб не стати безликою юрбою, без нації і без мови, треба добре знати рідну українську мову, правильно нею розмовляти, мати багатий словниковий запас, тим більше, що наша українська мова дуже багата і прекрасна, милозвучна та чарівна, а тому і розмовляти нею треба так, щоб кожному іноземцеві захотілося її вивчити, знати і розмовляти українською мовою. Ось такий яскравий приклад! Папа Римський, коли приїжджав в Україну, звертався до всіх українською красивою, чистою літературною мовою. І люди його щиро вітали, були розчулені і зворушені, бо кожному приємно слухати гостя, коли він звертається до тебе твоєю рідною мовою. Папа Римський знав дуже багато мов і завжди говорив з людьми без перекладача, а рідною мовою того народу, в якій країні він перебував. Грузинський президент Михайло Саакашвілі навчався в Україні всього п’ять років. За цей час він добре вивчив українську мову і чудово нею розмовляє. І при тому, що говорити йому українською доводиться дуже рідко, та й учив її вже давненько, все ж звертається до українського народу українською мовою. І привітав він народ України з Новим 2005 роком від усієї душі щирою українською мовою. Це звучало дуже приємно і зворушливо. Адже сам він грузин і його рідна мова — грузинська. А цей факт говорить про те, що такі люди — культурні і мудрі, вони з повагою і любов’ю ставляться до нашого народу і до нашої держави. Чого не можна сказати про деяких високопоставлених чиновників в Україні, які народилися на цій землі, виросли, здобули освіту, а от розмовляти державною українською мовою вони не хочуть, бо зневажають не тільки рідну мову, державу, свій народ, але й самих себе. Не розмовляють державною мовою, значить не знають її? А вивчити не можуть, бо не зовсім розумні? Чи як? Можна і треба знати багато мов — це престижно і говорить про те, що людина вчена, розумна, мудра. А от як сказати про ту людину, яка живе весь свій вік в Україні, а української державної мови не знає? (Відповіді дітей). То щоб не бути такими невігласами, без’язикими людьми без нації і роду, треба добре і наполегливо вчити в першу чергу свою рідну українську мову, щоб розмовляти нею красиво, чисто, грамотно, літературно, бо це всьому основа. Знатимеш досконало одну мову — легше буде вивчити іншу. Тому ми і говоримо так часто про те, що треба вчити і знати свою рідну українську мову, щоб ви, діти, були мудрими, грамотними людьми. Щоб ви любили свій край, його звичаї, щоб ви були патріотами своєї рідної землі, бо вам творити історію, вам будувати нове життя на цій багатостраждальній українській землі. І вам доведеться нести у світ свою рідну мову, свої звичаї, свою культуру, свою любов і гордість за своїх предків, які не дали знищити рідну мову і рідну землю.

Учень

В нас українська мова промениста,
Доступна й лагідна, весела і дзвінка.
Багата, як земля, джерельно чиста
І тепла, наче мамина рука.
Я вчуся нею гарно розмовляти,
Читаю вірші і пишу слова.
Бо рідну мову треба добре знати.
Вона чудова, ніжна і жива.
Вона дзвенить у срібному джерельці,
У дивних квітах, у дзвінкій росі.
Вона живе й співа в моєму серці.
Її ми дуже любимо усі.

Учениця

Моя чарівна мова промениста,
Вона у пісні й казочці звучить.
Найкраща в світі рідна і барвиста,
А як без неї на Землі прожить?
В нас, українців, — українська мова!
В ній найсвітліші, лагідні слова.
Й матусі ніжна пісня колискова,
Як сонечко нас щедро зігріва.

А зараз пора згадати граматику. Пам’ятаєте, діти, як можна перевірити слова, у яких не зовсім чітко чується звук И або Е у ненаголошеному складі? (Відповіді учнів). Так, треба змінити слово так, щоб ненаголошений звук став наголошеним, і тоді чітко почуємо правильний звук, а, значить, напишемо правильну букву у слові. Але є й такі слова, які не вдається перевірити наголосом, а тому їх треба запам’ятати. Їх правильне написання можна перевірити за орфографічним словником. Але що б ми були за українці, якби весь час заглядали у словник. Такі слова треба запам’ятовувати. (Вчитель розгортає плакат з цими словами).

Пам’ятай!

Буква И в словникових словах.

Диктант, вулиця, виразно, дитина, диван, лимон, пиріжок, абрикос, бригада, горизонт, гриміти, директор, диригент, кватирка, кипіти, кишеня, коридор, партизан, тривога, хвилина.

Вивішується плакат, з віршем, у якому слова для запам’ятовування, виділені

Щоб високі бали мати,
Треба ПРАВИЛЬНО писати.
То ж слова, де буква И,
Добре—добре повтори.
Щоб у будь—який момент
Ти, неначе ДИРИГЕНТ,
Вмів словами управляти
І ДИКТАНТИ написати.
Щоб усяк тебе любив
І ДИРЕКТОР похвалив.
Вільна видалась ХВИЛИНА,
На ДИВАН лягла ДИТИНА.
Стало в небесах ГРИМІТИ,
Слід КВАТИРКУ ЗАЧИНИТИ.
З ГОРИЗОНТУ, де дорога,
Суне хмара і ТРИВОГА
Дощ по ВУЛИЦІ плющить
Й пташенятко не ПИЩИТЬ.
Хлопчик книжку взяв уважно
І почав читать ВИРАЗНО
Про БРИГАДИ ПАРТИЗАН
І про їх воєнний план.
Потім він піднявся вгору
І пройшов по КОРИДОРУ.
В кухні він поїсть умить,
Зараз чайник ЗАКИПИТЬ.
Взяв ЛИМОН і огірок,
З АБРИКОСОМ ПИРІЖОК.
Ще й цукерки згріб у жменю
І поклав собі в КИШЕНЮ.
Бо вже дощик перестав
Й він на ВУЛИЦЮ помчав.

Потім можна написати цей вірш під диктовку, щоб діти перевірили правильність написання слів.

Пам’ятай!

Прислівники, написання яких треба запам’ятати: восени, влітку, взимку, навесні, вранці, ввечері, вдень, вночі, направо, наліво вгорі, внизу, щосекунди, щохвилини, щотижня, щороку, щомиті, вправо, вліво, посередині.

Вчитель вивішує і цей плакат, а потім учні пишуть вірш під диктовку і перевіряють написання слів.

ВОСЕНИ, в чарівну днину,
ВЛІТКУ, ВЗИМКУ, НАВЕСНІ
Бережи себе, дитино,
Будь уважна день при дні.
ВРАНЦІ, як ідеш до школи,
ВДЕНЬ, як всюди сонцеграй.
ВВЕЧЕРІ, ВНОЧІ — ніколи
Ти про це не забувай!
Йдеш на інший бік дороги —
Не біжи, не поспішай.
Щоб прожити без тривоги,
Добре правила вивчай.
Глянь НАПРАВО і НАЛІВО.
Як ніде машин нема.
Йди на інший бік щасливо
І тривожитись дарма.
ПОСЕРЕДИНІ спинися,
Щоб тебе покинув страх.
ВПРАВО, ВЛІВО озирнися
І долай спокійно шлях.
ЩОСЕКУНДИ, ЩОХВИЛИНИ
І ЩОДЕННО, і ЩОМИТЬ
Пам’ятай, що ти людина
І тобі в цім світі жить.

Вчитель. У кожній мові є свої труднощі, але рідна мова, як рідна ненька, вона близька і дорога, чарівна і барвиста, і саме тому вона найкраща, що попри всі труднощі ми її знаємо краще за інших, вміємо влучно висловити свої думки, передати власні почуття.

Відгуки

Коментарі Cackle