Про це повинні знати всі. Про що говорить знак: череп з перехрещеними кістками? На яких приміщеннях його вивішують? Чому не можна заходити в трансформаторні будки і займати обірвані електропроводи?
Бесіда про правила протипожежної безпеки

Мета: ознайомити учнів з Правилами протипожежної безпеки у побуті, на вулиці. Розширити раніше одержані знання. Розвивати свідоме ставлення до виконання Правил протипожежної безпеки. Виховувати увагу, обережність.

Обладнання: малюнки, плакати.

Учитель. Майже у кожному великому дворі, навколо якого розміщені багатоповерхівки, є малесенький будиночок з постійно зачиненими дверима. Якщо постоїш біля нього, то почуєш, що там щось гуде. Це — трансформаторна будка. Тут знаходяться прилади для зменшення напруги змінного струму, який подається в будинки. Це дуже небезпечний будиночок для кожної людини, і тому двері зачинені, щоб ніхто туди не міг зайти. На дверях цього будиночка висить знак «череп з перехрещеними кістками», який попереджає про небезпеку. Але іноді двері в будиночок відчиняються, і туди заходять люди в спецодязі і щось там роблять. Це приходять майстри, щоб усунути несправності. Вони знають, що треба робити, і поводяться дуже обережно. Але, на жаль, є діти, яким кортить зазирнути у заборонені місця. Вони нерідко ламають замок, щоб подивитися, що ж так гуде, псують трансформатор і дуже часто самі потрапляють у біду. Після таких відвідин двері не зачиняються і туди вже будь-хто може зазирнути. Колись в одній газеті я прочитала про сумний випадок, який стався з двома дітьми саме у трансформаторній будці. Така сама будка стояла на околиці села. Хтось зламав у ній двері, і цікаві хлопчаки іноді зазирали туди. Того дня двоє хлопчаків поїхали кататися на велосипедах. По дорозі додому їх застала гроза. І вони вирішили перечекати дощ біля цієї будки. Цього ні в якому разі не можна робити, оскільки там висока напруга, і блискавка найчастіше вдаряє саме у трансформаторну будку. Але вони не подумали про це і поставили велосипеди, а самі стали під стіною. Один з них прочинив двері і зазирнув усередину. Там чулося гудіння. Хлопці забули про дощ і взялися проводити досліди. Їм було цікаво, що буде, коли на трансформатор кинути мокру палицю. І кинули. Прилад загудів, як звір, а палиця прилипла до нього. Стало ще цікавіше. І одному хлопчикові захотілося побачити, що буде з його другом, якщо його штовхнути на трансформатор. І штовхнув. Хлопчик і крикнути не встиг, як страшна машина пронизала його струмом і відкинула від себе геть. Весь обгорілий, чорний, він непритомний лежав під дощем. З одягу йшов дим. А той, хто штовхав, схопив велосипед і помчав додому, не сказавши нікому й слова про цю трагедію. Обгорілу і вмираючу дитину випадково побачив його сусід і відвіз до лікарні. Лікарі довго боролися за життя дитини. Він вижив, але залишився без обох рук і зі страшними опіками тіла. До нього в лікарню прийшли його однокласники і запитали, що йому принести. Хлопчик подивився на них очима, повними сліз, і сказав, що найбільше за все на світі він хотів би м’яку іграшку, щоб погладити її руками. Та тільки рук у дитини не було. У кожного з вас, мабуть, виникло запитання: «А що з його другом?». Я не знаю закінчення цієї трагедії, тільки думаю собі, що з ним нічого доброго бути не може, адже кожен за свої вчинки має нести відповідальність. І він також понесе кару за те, що зробив. Двоє хлопчиків стали каліками на все життя. Тільки один хлопчик залишився без рук, а другий — з чорною душею. В обох випадках це трагедія. Тому завжди треба думати перед тим, як щось робити. Недаремно люди кажуть: «Сім раз відмір, а раз відріж». Пам’ятайте про це.

Учитель. У природі досить часто трапляються катаклізми. Вони посилають на нашу землю сильні вітри, які можуть обривати електропроводи, руйнувати електричні підпори, ламати, мов сірники, електричні стовпи. Під час сильних вітрів, ураганів не треба виходити з дому — це небезпечно. А ще одна небезпека ховається саме в електропроводах, які під високою напругою часто звисають аж до землі або просто лежать під ногами. Такий провід дуже небезпечний, тому що людина може його не помітити. Від сильного вітру його розгойдує і він може вас зачепити і тим самим заподіяти смерть. Тому коли бачите, що звисають проводи, обходьте їх якомога далі, адже вони дуже небезпечні. І ніколи не наступайте на провід. Ви ж не можете знати під напругою він чи ні. Можливо, його знеструмили, а можливо, ні. Тоді — трагедія. Тому запам’ятайте на все життя: ніколи не наступайте на дроти, що лежать на дорозі, обійдіть їх якнайдалі, бо ж і земля може бути мокрою... А це може призвести до загибелі. Життя треба берегти і любити, бо воно — неповторне. Та й кожна людина також неповторна. Іншої такої немає ніде!

Учень.

Учениця.

Учитель. Для того щоб жити у безпеці, вивчай ці правила і виконуй їх, тоді житимеш довго і безпечно.