Про що співає земля — бесіда перша
Бесіда про довкілля для учнів початкової школи

Поглянь навколо себе. Яка дивовижна краса! На що не глянеш, усе радіє життю. Усе живе, цвіте, розвивається, тягнеться до теплого сонечка, прагне вистояти під пружним вітром, сильною зливою... І все таке неповторне, гарне. Ні, не просто гарне, а чарівне! Ось придивись до будь-якого листочка і він тебе вразить своєю винятковістю, бо двох однакових ти не знайдеш! Глянь на квіточки, поцікався, і тебе здивує їх розмаїття, краса, загадковість. Чи відчуваєш ніжні пахощі? Правда, приємний аромат довкруг? А ти прислухайся, затамувавши подих... Чуєш, які дивні звуки навколо? І кожен неповторний, надзвичайний! Звуків тих так багато, що не зразу розбереш, звідки вони долинають, хто так захоплено співає. Це співає твоя Земля! Земля-матінка, яка народжує все це диво, яке ти бачиш, чуєш, відчуваєш, сприймаєш на дотик. Правда, цікаво?

Ти ж на цій Землі — людина! Це чудово — знати, що ти людина, розумна істота і прийшла у цей світ для добра. Перед кожною людиною стоять важливі завдання, які вона покликана виконати впродовж свого життя. І, поки ти ще маленький, треба навчитися бачити красу, відчувати чарівність і неповторність великого і складного світу, всім серденьком полюбити його і робити добро на Землі. Тому змалку вивчай природу, придивляйся, прислухайся, захоплюйся, запам’ятовуй і дивуйся. Бо в природі є чим захоплюватись і дивуватись, є що вивчати, запам’ятовувати, є що любити. Адже без любові нічого доброго не буває. За що б ти не брався, до всього треба ставитись з великою і щирою любов’ю. Тільки тоді тобі відкриються таємниці лісу і поля, рослин і тварин, води і повітря, і всього, що тебе оточує, і навіть те, що дуже далеке і недосяжне. І доки ти ще маленький, учись любити цей чарівний і дивовижний білий світ. Ти відкриєш у ньому стільки краси і знань, він принесе тобі стільки радості і щастя, що життя твоє стане прекрасним, наповненим великим змістом, а серце — добрим і чистим.

Почни просто з тієї звичайнісінької травинки, яка росте у тебе під ногами. Бачиш? Це подорожник. Він росте при дорозі, понад тими стежинками, де ходять люди, вони і розносять його насіннячко за ногами. А за це він людині віддячує, бо лікує її рани, швидко зупиняє кров, втамовує біль. Окрім того, відвар подорожника збуджує апетит, допомагає при хворобах шлунка та кишок. Мандрує дивовижна, невибаглива рослинка разом з людиною та оберігає її. Така непоказна, з лапатим листячком, що тулиться до землі. Ходять по ній, витоптують, уваги не звертають, а вона росте всюди, зелененька рослина — подорожник! Придивись до нього, там зосереджена цілюща сила, яка містить вітаміни, дубильні речовини, каротин, аскорбінову та лимонну кислоти, олію і т. д. І все це допомагає людині, треба лише знати природу.

Ось густі зарості кропиви. Ох, і бояться ж її діти, бо жалить вона немилосердно, захищається від кожного, хто доторкнеться. Росте ж саме там, де дітворі обов’язково треба побувати: під тинами та загорожами, у балках та занедбаних парках. Про користь кропиви ти теж повинен знати, адже це багатюща на вітаміни та білки рослина, має цінні лікувальні властивості, бо свіжа кропива і рани гоїть, її можна споживати з їжею, а відвар із неї багато інших хвороб лікує: і кашель подолає, і головний біль прожене, і при туберкульозі допоможе, при простуді, недокрів’ї та ін. її добре поїдає корівка, поросятко, кури люблять січене листячко поклювати. Та й на зиму люди заготовляють кропиву для лікувальних цілей, а ще з неї роблять чудові віники для лазні. Заготовляють кропиву в травні.

Чи ж не радує тебе пухнастий килим споришу у твоєму дворі? Поглянь, яке гарне зелене листячко на ньому, і так його багато, що ходити по ньому м’яко, а воно ще й приємне прохолодне, лагідне. Рослинка дуже звична, ти її навіть не помічаєш, топчеш і не замислюєшся над її цінністю. Вона допомагає людям при проносах, кровотечах і захворюванні дихальних шляхів. Спориш і свіжим використовують для заживлення ран, і відвар із нього п’ють при захворюванні шлунка, печінки та інших хворобах. Ось така собі звичайна і непомітна рослинка з дрібнесенькими квіточками, а потрібна і людям, і тваринам. її пташки люблять і дрібна худоба.

Після довгої і холодної зими тебе зустрічає веселе жовтеньке сонечко — це квіточки мати-й-мачухи. Ця рослинка відгукується на перші промінчики тепла і несе для людей не тільки радість, а й велику користь. Назву свою вона одержала через цікаву властивість своїх листочків: зверху вони лискучі й холодні, як погляд мачухи, а зісподу — м’які й тепленькі, вкриті білим пухом і від дотику до них відчувається ніжне тепло, як від рідної мами. Ще називають цю рослинку підбіл звичайний. Використовують її при лікуванні легень і дихальних шляхів, при золотусі та проносах. Димом від сухих листочків проганяли кашель, а при головних болях прикладали свіжі листочки до голови лискучим боком і біль минав.

А ось цупке листячко вічнозеленого барвіночку, бачиш? Він по Україні всюди росте, а його висаджують у садках і на кладовищах, як символ вічної пам’яті про померлих. Росте він ще в дубових та грабових лісах, і цвіте синім цвітом, наче в неба кольору позичив. П’ятипелюсткова квіточка милує око дивним синім кольором, а вічнозелений листочок — символ вічного, постійного. Тому й любить цю рослину наш народ і використовує її не тільки в медицині при серцево-судинних захворюваннях, для зниження кров’яного тиску, а й від злих сил вона оберігає людину, від різної нечисті. Барвінок вивішували над дверима, над вікнами, а викидали тільки у воду, а не на смітник, щоб «не загинув від спраги». Тепер хрещатий барвіночок міцно живе у побуті нашого народу, в його піснях, прислів’ях. Ним прикрашають коровай на весіллі, щоб у молодих було вічним кохання, добрим здоров’я.

Тепер поглянь на цю рослинку. Це деревій або кривавник, а ще його називають тисячолистник, бо в нього листячко дуже розсічене, і ще він має багато назв. Ця рослинка росте всюди, а тому ти, коли зриваєш білі квіточки-кошички, й не задумуєшся над тим, що ж то за рослинка. Має вона різкий запах, схожий на полиновий. Це сильнодіючий кровоспинний засіб, добре гоїть рани. Треба тільки сильно потерти листочки і прикласти до рани, яка кровоточить, і кров спиниться. Його використовують також при внутрішніх кровотечах. Деревій містить велику кількість вітаміну К, кислоти, спирти, олії та інші речовини, які мають знеболювальну, протизапальну, потогінну, дезинфікуючу дію. Тому наш народ його знає і любить. Це справді цілюща трава, доступна для кожного і проста у використанні.

Чи упізнаєш ти дивовижні грицики серед інших трав? Це звичайнісінький бур’янець, невеличка рослинка з маленькими, зовсім непоказними квіточками на височенькому стеблі. Плоди ховаються у трикутному, дуже оригінальному стручечку. По цих плодах ви обов’язково впізнаєте дивовижні грицики, які використовуються як кровоспинний засіб. Варто прикласти бур’янець до рани, як кров спиниться. Найчастіше свіжий сік уживають з водою від хвороб печінки, нирок, сечового міхура, при проносах.

Ось бачиш, кожна травинка любить тебе, допоможе в біді, дасть силу, загоїть рани, допоможе вилікуватись від недуг, щоб ти усміхався сонечку, співав пісень, радів життю.

Глянь, який зелений, чарівний і красивий світ довкола тебе. Кожна квіточка — тобі на радість, кожна рослинка — для твого добра, кожна травинка — для твого здоров’я. Ти лишень придивись, запам’ятай, добре вивчи, пізнай природу — це ж для твого добра тобі потрібно, щоб ти не блудив у цьому світі, а щасливо і радісно жив. Полюби цей щедрий світ усім своїм серденьком, зачаруйся ним. І ніколи, чуєш? Ніколи не знищуй, не ламай, не марнуй того, що тобі так щедро вділила Земля. Це вона кожному з нас дарує синє бездонне небо і чисту водичку, заквітчані луки і зелені ліси, широкі степи і безмежне море, високі гори і дзеркальну гладь озер, щоб ми були на цій землі щасливими, здоровими, добрими і люблячими.

Чуєш, як співає поле під легеньким вітерцем, як ніжно- ніжно дзвенить струмочок, як прокидається від голосних і чарівних пісень весняний ліс? Прислухайся — це співає твоя рідна земля. Це співає твоя Україна.