Те, що знаєш, і те, що вмієш, за плечима не носити

Мета: розвивати у дітей допитливість, бажання збагачувати свій розум знаннями. Виховувати інтерес до науки і до праці.

Обладнання: прислів’я, написані на плакатах.

Учитель.

Людина в світ прийшла, щоб жити,
Учитись, мріяти, любить.
Щоб все на світі знати, вміти
Й добро на цій землі творить.
Для цього дітям змалку треба
Старанно вчитись, труд любить.
І прагнути вершини, неба,
Щоб славно в цьому світі жить.
Чимало треба сил, терпіння,
Зусиль, щоб досягти мети.
Бажання і душі горіння,
І крок за кроком далі йти.
Щоб знати все і все уміти,
Й не йти по світу навмання.
Вмінь за плечима не носити...
Найлегша ноша — то знання.

Людині доводиться багато вчитися і працювати, щоб чогось у житті досягти, бо без цього нічого не буде. Ніхто не може передбачити і знати наперед, що треба вміти, а що ні. Тому треба багато знати і вміти. Чим більше ти вмієш і знаєш, тим легше жити у цьому світі. Володіючи знаннями, вміннями та навичками в роботі, людина може вийти з будь-якого становища. Народна мудрість каже: «За одного вченого десять невчених дають.» І це так. Розумну, обізнану людину, котра багато вміє і знає, поважають, виявляють бажання з нею співпрацювати. Адже вона все вміє робити, ще може інших навчити й допомогти. А як вона стала такою: обізнаною і вмілою? (Відповіді дітей.) Так, вона багато вчилася, старанно працювала, вдосконалювала свої вміння і навички, щоб досягти майстерності.

А як ви гадаєте, чи легко людині вчитися і себе привчати до роботи, коли тобі цього зовсім не хочеться робити? (Відповіді дітей.) Це важка праця, праця до сьомого поту. І що не кажіть, а себе змусити щось зробити — найважче. Недаремно кажуть, що найбільша перемога — це перемога над собою. Але треба навчитися себе перемагати, тобто виховувати силу волі. Це в житті дуже важливо для кожного. І це треба робити з самого дитинства, як і все інше: читати, писати, рахувати, вчитися вчитися, виконувати роботу по дому. Адже коли цьому не навчитися в дитинстві, то потім уже ніколи не навчишся. Не виробиться в людини гарна звичка прибирати за собою, прати, щодня митися, здобувати знання, читати і т. д. І хто з такої дитини виросте? (Відповіді дітей.) Так, виросте нікчемна і ледача людина, яка не принесе користі ані собі, ані суспільству. Тому лінощі треба відганяти від себе якнайдалі. Від них одні неприємності людям. Але коли ви все-таки змусили себе працювати, писати, читати чи шити, то не робіть це абияк, а намагайтеся не витрачати часу даремно, а одержати якісь знання, вміння і навички, щоб потім було легше. От пригадайте, як важко вам було на початку читати, писати, обчислювати приклади, тримати тонюсіньку голочку в руках... Пригадуєте? А тепер здається смішно, що ви цього не вміли. Чи не так? Тепер ви берете книжку до рук і читаєте, що завгодно, розумієте написане в книжці і не раз, мабуть, думаєте, як це добре вміти читати! Ви вмієте писати і ведете власні щоденники, записуєте свої враження, спостереження, пишете друзям листи і думаєте, як це приємно вміти писати, бо як без цього можна обійтися?

Ось, скажімо, навчився хлопчик майструвати стілець чи обробляти деревину — і він цього вже не забуде; навчилася дівчинка плести чи вишивати серветки, і це також знадобиться їй у житті. Або: навчилася людина в дитинстві їздити на велосипеді, то хай вона і десять років не сідала на велосипед, а в потрібний момент довелося, вона сіла і поїхала. Але всі ці знання людина повинна одержати в молодшому віці, оскільки її розум, як стверджують учені, може сприймати такі знання до п’ятнадцяти років. А потім мозок вже не в силі засвоїти такий обсяг знань, якщо його не тренувати з дитинства. От і виходить так, як каже народна мудрість: «Куй залізо, доки гаряче», а вчися, доки малий, бо «Чого не навчився Івась, того Іван не буде знати». Вчені довели це лише недавно, а народ про це знав ще з сивої давнини, бо люди бачили це щодня, на прикладах з життя і розуміли, що тільки наполеглива праця всьому основа. А тому дуже зневажали лінивих, нероб. З них сміялися, їх не поважали. Бо добре розуміли, що мудрим ніхто не вродився, а навчився. А тому завжди радили своїм діткам: «Не кажи не вмію, а кажи — навчусь!» А тим самим виробляли впевненість у собі і силу волі. Хоч як важко було б вчитися, а ти повинен сам собі казати: «Я навчусь!» І не відступати від своєї мети, а крок за кроком іти до неї наполегливо і впевнено. Бо як навчишся чогось, то потім стає радісно і легко. Недарма народ каже: «Чого навчився, того за плечима не носити». Це легка і приємна ноша. Як ви це розумієте? Поясніть на власних прикладах. (Відповіді дітей.)

Правильно. «Потрібно вчиться, в житті знадобиться». От тому не можна лінуватися, не можна відкладати справи на потім, гріх байдикувати, а треба вчитися, щоб потім у житті досягти певних висот, чогось великого і жити гарно та змістовно.

Народна мудрість каже: «Хочеш більше знати, треба менше спати». І це свята істина. Хто любить поспати до полудня, то й після полудня йому робити нічого не хочеться, нема настрою. Поїв, знову спати хочеться. Чи не так? (Відповіді дітей.) Така людина не вміє себе організувати до роботи, ходить постійно сонна, набундючена. Кожна людина за свій вік просипає третину життя. А ось такі люди просипають більшу половину свого життя. У народі кажуть: «Хто рано встає, тому бог дає». Як ви розумієте це прислів’я? (Відповіді дітей.) Хто рано встає, тому дається сила, енергія, натхнення до роботи. Така людина встигає багато зробити, вона завжди усміхнена, весела, життєрадісна. І їй не хочеться спати, бо вона сповнена життєдайної енергії, творчості, бажання творити добро. Народна мудрість каже: «Рання пташка росу п’є, а пізня — слізки ллє». Як ви це розумієте? (Відповіді дітей.) Так і в людей. Хто змалку вчився вчитися, привчав себе до роботи, тому в житті набагато легше, бо він усе вміє і все може, а хто лінувався це робити в дитячі роки, то й виріс лінивим, ні на що не здатним. Скажіть, чи легко буде такій людині жити? Ні. Бо він лінуватиметься і тепер щось робити, а хто не робить, той не їсть. Це прислів’я всім відоме. З таких лайдаків потім виростають злодії, бо ж їсти їм хочеться, а робити ліньки, от і думають вони, де що поцупити у людей, щоб поживитися. Чи добре це? (Відповіді дітей.) Ні, це дуже погано, це великий гріх, бо навіть у Біблії є така заповідь: «Не вкради!», а живи чесно і своєю працею заробляй собі на хліб щоденний. За таку провину людей судять і садять у в’язницю. Ось бачите, діти, до чого призводить оце ваше: «не хочу», «не буду», яке дехто з вас так любить казати, як тільки його спонукають до роботи.

Життя складне і тому треба його прожити гідно, цікаво і корисно. Бо кожна людина приходить у світ для добра і радості. Але від кожного вимагається наполеглива щоденна праця, щоб здобувати знання, вдосконалювати себе і щодня вчитися, як каже народна мудрість: «Вчитися треба не до старості, а до смерті», бо «Не борода робить чоловіка мудрим». Як ви гадаєте, що людину робить мудрою? (Відповіді дітей.) Тому запам’ятайте, що знання, вміння і навички до роботи треба набувати з дитячих літ і не лінуватися, а щодня себе переборювати і перемагати. І те, чого навчишся, те, що вмітимеш, — не втратиш, а воно залишиться з тобою на все життя. Бо те, що вмієш, і те, що знаєш, за плечима не носити. Знання — найлегша ноша. Згодом можна лише вдосконалювати свою майстерність. А основне — вчитися і ніколи не лінуватися.

Учениця.

Вже сонечко давненько встало,
На квітах висохла роса.
А дівчинка все спала, спала
Й не снилась їй земна краса.
Не стріла дівчинка світанку,
Не бігла боса по росі,
Не слухала пташок на ґанку,
Не дивувалася красі.
А ранок сонечком всміхався
І розсипав веселий спів.
Він диво-квітами прибрався
І небесами так синів!
Було чарівно, гарно всюди,
Тумани від ріки тяглись...
Прокинулись всі добрі люди
І до роботи узялись.
А дівчинка усе проспала.
Вдень встала сонна і сумна.
І що робити їй — не знала,
Бо залишилася сама.

Учень.

Як хочеш все в житті встигати,
То треба часом дорожить.
І треба трохи менше спати,
В житті ловити кожну мить.
Життя усім лиш раз дається,
Тож не проспи удачу ти.
Вона від тебе відвернеться,
Як будеш лінюхом рости.

Учениця.

Раненько я люблю вставати
Й до сходу сонця в ліс іти.
У лісі сонця схід стрічати,
Віночок з квіточок плести.
Я хочу всі науки знати
Й щасливо на Землі прожить.
Я мрію світ дзвінкий пізнати
І вчуся кожну-кожну мить!
Бо кожна мить в житті хороша,
Та швидко так вона летить.
Знання — найлегша в світі ноша,
Знань за плечима не носить!

Учитель. А зараз пригадайте, про що ми говорили на уроці. (Відповіді дітей.) І запам’ятайте основні правила:

  • Хочеш більше знати, треба менше спати.
  • Хто рано встає, тому бог дає.
  • Не кажи не вмію, а кажи — навчусь.
  • Найбільша перемога — це перемога над собою.
  • Учися не до старості, а до смерті.
  • Чого навчився, того за плечима не носити.

☼ Подякувати автору ☼

картка Приватбанку

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Переказ з Приватбанк

Переказ з iPay.ua

Переказ з EasyPay

Переказ з Portmone

Переказ з Банк Південний

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube