Надія Красоткіна

Учися бачити красу

Бесідп про довкілля

Мета: ознайомлювати з красою навколишнього світу, розвивати інтелектуально-пізнавальні складові духовності: спостережливість, уміння оцінювати, порівнювати, аналізувати, висловлювати судження. Виховувати любов до природи і бережне ставлення до неї.

Учитель

Поглянь, дитино, на бездонне небо

Поглянь, дитино, на бездонне небо.
А он тополі в небо потяглись.
Для щастя зовсім небагато треба,
Лише навколо себе придивись.
І ти побачиш сонячне проміння,
Що поміж листям лине до землі.
І луг зелений росяний в цвітінні,
Кружляють в синім небі журавлі.
А скільки звуків, щебету і співу!
Навколо все звучить, стрічає день.
Іди і ти по цій землі щасливо,
Радій, всміхайся і співай пісень.
Бо ти живеш! Ти на Землі — людина!
Захоплюйся, дивуйся, усміхнись.
І пізнавай цей світ щоднини,
І бачити красу навколо вчись.

Щодня у природі відбуваються зміни. І новий день уже не схожий на попередній. Але люди інколи не помічають цих змін, бо заклопотані своїми справами. І таким чином збіднюють себе, тому що не вміють радіти сонечкові і бездонному небу, чарівним квітам і краплистій блискучій росі, співу пташок і легеньким хмаркам, що біжать по небосхилу. Прикро, що дехто цього не бачить не лише тому, що заклопотаний чи схвильований, але й тому, що не вміє помічати чарівної краси навколишнього світу, не вміє нею захоплюватись і залишається байдужим до неї. Тому ми будемо з вами вчитися помічати цю неповторність світу, щоб збагатити свою душу, зробити її світлою і небайдужою до всього, що оточує нас. Почнемо з того, що поглянемо, як сходить сонечко. (На попередньому уроці діти з учителем ідуть на екскурсію, де спостерігають за сходом сонця. Можна переглянути і відеозапис.) Вже народжується новий день. На сході світліє — це прокидається весняне сонечко. Ось-ось воно з’явиться з-за горизонту, а поки що посилає нам свої перші промінчики. Ось воно показалось і починає швидко збільшуватися. Спочатку з’являється половина, яка щоразу збільшується. Аж ось і ціле сонечко! Воно враз підстрибнуло, відірвалося від землі та й попливло по небу. Вогниста величезна куля випливла на небо і освітила все навкруги. Скрізь стало світло і гарно. Співають пташки, вони радіють, що почався день, розкрили свої пелюсточки квіти і потяглися до світла і тепла.

Трава з росою

Діти, погляньте на сонце. Якого воно кольору? А якого кольору небо? Чи можна на сонце просто дивитись і не заплющувати очей? А тепер протягніть руки до сонячних промінців. Що ви відчуваєте? А що ви відчули, коли зійшло сонечко? Який у вас настрій? (Відповіді дітей.)

Які ви знаєте загадки про сонечко? (Відповіді дітей.)

Загадки

Вчитель вивішує на дошці заздалегідь заготовлені загадки.

  • Всі його люблять, всі його чекають, а хто подивиться, той скривиться. (Сонце)
  • Голуба хустина, а жовтий клубок по хустині качається, усім усміхається. (Небо і сонце)
  • Іде лісом — не шелестить, іде водою — не плюскотить. (Тінь)
  • Іде лісом — не тріщить, іде водою — не хлющить, а йде до хати — на нього й собаки не гавкають. (Тінь)

Опишіть словами, які зміни відбулись у природі, коли зійшло сонечко. Придумайте влучні вирази, речення. (Відповіді дітей.)

Речення

Вчитель вивішує заздалегідь заготовлені або записує на дошці речення, що їх склали діти.

Наприклад:

  • Сонце зійшло — світло і тепло прийшло.
  • Промені сонця землю освітили — квіточки пелюсточки розкрили.
  • Сонечко встало — пташка заспівала.
  • Сонце зійшло — все ожило.
  • Прокинулося сонечко й заглянуло у віконечко.
  • Сонце землю освітило, все прокинулось, зраділо.

Діти, пригадайте, які ви знаєте образні порівняння про сонце. (Відповіді дітей.)

Порівняння

Вчитель вивішує або записує їх на дошці.)

  • Гарна як сонце.
  • Гине як сніг на сонці.
  • Примостився як кіт на сонці.
  • Любить, як кріт сонце.

Діти пояснюють зміст цих порівнянь.

Учитель. Придивляйтеся до природи, прислухайтеся до її звуків, вдихайте аромат її пахощів, і вона вам відкриє чарівний і дивовижний казковий світ, подарує надзвичайну красу. Адже краса природи безмежна, вона здатна наділяти людину таємничою силою, що западає в душу і робить її безсмертною. А людина — це невіддільна частина природи, що без неї їй не прожити. Для чого людині захоплюватися красою природи, що це їй дає? (Відповіді дітей.) Краса природи має здатність робити людину доброю, співчутливою і турботливою. Людина здатна багато чого робити, але без любові і доброти вона може стати жорстокою і бездушною, а краса робить її чуйною і ніжною. Завдяки красі серце людини стає добрішим, здатним відчувати найніжніші й найтонші порухи душі. Краса — це велика сила.

Трава з росою

Погляньте на квіти. Вони мають чудову форму і дивовижний колір, кожна квітка не схожа на іншу, кожна має свій неповторний аромат. Перед кожним з вас лежить квіточка. Спробуйте намалювати її, передати форму і колір. (Діти малюють.) Погляньте на малюнки, чи подібна ваша квіточка на живу? (Обговорення малюнків.) Не кожна людина може точно відтворити те, що бачить. Для цього треба вчитися і багато спостерігати. Природа розкриває свої секрети лише тим, хто її любить і добре до неї ставиться, береже і примножує її багатства. Природа — це диво, що його людина не може повторити, а тим більше перевершити. У природі все неповторне: і форми, і кольори, і пахощі.

У кожної квіточки інші листочки. А тепер подивіться на колір листя. Всі вони зелені, але і зелений колір також різний. То він темний, то світліший, а то й зовсім світлий, близький до жовтого, а цей із сіруватим відтінком, а ось цей із синюватим. У природі дуже багато відтінків одного і того самого кольору. (Учитель показує відтінки зеленого кольору на живих листках або на плакаті.) У природі немає нічого однакового. Ось погляньте на листячко клена. Воно має своєрідну форму, і ми відразу пізнаємо, що це клен. Але на одному дереві навряд чи ви знайдете два абсолютно однакові листочки, вони різняться бодай маленькою деталлю чи прожилкою, зубцем чи розміром. Природа — творець.

Давайте поглянемо на небо. (Учні дивляться на небо.) А тепер доберіть такий колір, щоб точно відповідав кольору неба. Спробуємо його намалювати і порівняти з тим, що ми бачимо у природі. (Діти малюють небо, а потім порівнюють малюнки.)

Учень

Туман над річкою розлився

Туман над річкою розлився,
Понад лугами вдаль поплив.
Зірками вечір засвітився,
І таємничий світ ожив.
Чарівна ніч шепоче казку,
А сонце розвидняє день,
Дарує нам тепло та ласку
І тисячі нових пісень.
Пелюстки розкривають квіти
І соловейко п’є росу.
Ми серед цього дива, діти,
Учімось бачити красу.

Учитель. Людина дуже допитлива, її завжди вражає краса, особливо гір, їхня форма, висота. (Діти розглядають картини природи із зображенням гір.) А гори бувають такі різні: то скелясті, то порослі лісами, то вкриті льодовиками і снігами, але вони завжди прекрасні. Вони приваблюють до себе людей завжди і не лише тому, що такі різні і гарні, а ще й тому, що людям завжди цікаво знати, а що там, у горах? А що за горами? Природа пробуджує в людей фантазію, інтерес до всього невідомого, випробовує людину на міцність. І коли людина піднімається на вершину, то перед нею відкривається така краса, що перехоплює подих. Її вже неможливо забути ніколи в житті. Тоді й сама людина стає багатшою духовно, сильнішою і мудрішою, бо бачить силу і красу природи і себе в ній — маленьку краплиночку в природному морі.

Учень

Краса природи — справжнє диво

Краса природи — справжнє диво!
Все неповторне і живе.
Де не поглянь, скрізь так красиво:
По небу сонечко пливе,
Навколо височіють гори,
Між горами дзюрчить вода,
А ліс зелений, наче море,
І всюди казка вигляда.

Учитель. Зійшло сонечко і освітило всю землю. А навколо все заблищало. Роса така густа і краплиста! На кожній травинці, як на списику, виблискує велика краплина чистої і прозорої роси. На кожній пелюсточці світиться росинка і весь світ, наче вмитий, такий чистий, свіжий і гарний. Яке це диво! Хіба можна це передати фарбами? Мабуть, ні. Таку красу не передати, її треба спостерігати в живій природі. А ось зараз все не лише вражає красою і кольоровими блискітками, а чистим і свіжим подихом, дзвінким трепетом, неповторним ароматом. Здається, торкнися, і все задзвенить, зазвучить, заграє над світом світлою і чистою музикою. (Звучить спокійна музика.) У кожній краплинці відбився ввесь світ: і небо, і сонце, і все, що навколо. А ще до цього земного дива можна доторкнутися рукою і відчути прохолодну свіжість живої краплинки роси. Можна відчути її смак, хоча кажуть, що вода не має смаку, але смак чистоти, прохолоди і свіжості все ж існує — це неповторний і незбагненний смак.

Трава з росою

Краса є в усьому. Вона у маленькому струмочку, який виспівує поміж камінцями свою нехитру пісеньку; вона у квіточці, що схилилася над тим струмочком; вона у краплиночці роси, яка лежить на пелюсточці квітки; у високих горах; у чарівному і казковому лісі; у хмаринці, що пливе по небу, в сонечку, яке розвидняє день! Ось така чарівна наша земля, тільки встигай придивлятись, прислухатись, вдихай її цілюще повітря, пий її чисті води і зачаровуйся цим дивом. Давайте розглянемо малюнки природи і побачимо в них красу нашого краю. (Діти розглядають малюнки, які пропонує вчитель, і розказують, що їм найбільше подобається.)

Краса у рідному селі, у твоєму місті, на березі моря і біля ріки, краса на лузі і в полі. Вона є в лісі і скрізь, де не глянь, можна побачити красу. Лише придивляйтеся, прислухайтеся, не будьте байдужими, і ви сповните своє серце красою рідного краю, яка дасть вам силу і натхнення, принесе радість і щастя, зробить вашу душу чистою і закоханою, багатою і щирою, доброю і світлою.

Діти читають вірш.

Краса у небі голубому

Краса у небі голубому,
Де білі плавають хмарки.
Краса у сонці золотому,
У полі та біля ріки.
Краса у кетягах калини,
Що червоніють край вікна.
Краса і в тому є, дитино.
Що в світі ти така одна!
Краси у лісі є багато,
Та й в кожній квіточці вона.
І де росте сосна крилата,
І павутинка, мов струна.
Поглянь на синє-синє небо,
На листя, квітку й на росу,
Уважно глянь навколо себе
І вчися бачити красу!

Учитель. Пропоную вам написати кілька речень про ту красу, яка вас сьогодні заворожила, про те, що ви побачили і що вас найбільше вразило. (Діти пишуть твір-мініатюру про красу, що їх вразила. Потім учні зачитують їх.)

Відгуки

Social comments Cackle