Надія Красоткіна

Хай буде чистою твоя душа

Бесіда для учнів

Мета. Розширювати поняття учнів про моральні якості людини, благородство душі. Розвивати вміння і навички достойної і гідної людини поведінки. Виховувати бажання змінюватись на краще, прагнути до душевної чистоти.

Матеріал для бесіди. Крилаті вирази, народні прислів’я та приказки, написані на плакатах, малюнки.

Вчитель. От кажуть всі: «Душа, душа...» А що воно таке, душа? (Відповіді учнів). Вона невидима, руками її не торкнешся... Може вона, як повітря? Повітря також невидиме, але всі знають, що воно є, його, навіть, можна відчути, коли біжиш; коли віє вітерець. Але найголовніша властивість повітря — це та, що без нього і кількох хвилин не проживеш. А от людська душа чимось мені на повітря і схожа, бо її не видно, але вона проявляється в людській поведінці, в поглядах на речі і події, в тому, як людина живе, як мислить. А ще без душі не прожити у цьому світі красиво і світло. Душа живе в кожному з нас і несе у світ свій позитив або негатив. А от якою вона повинна бути, людська душа? (Відповіді учнів).

1 учень

Душа... Душа, як сонце ясне,
Освітлює людське єство.
Якщо твоя душа прекрасна,
Вона усім несе тепло.

2 учень

Якщо людська душа чарівна —
Повсюди доброта бринить,
Енергія йде позитивна,
Що всіх зігріє й захистить.

3 учень

Тоді навкруг спокійно й тихо,
Відсутні заздрість, лінь і гнів.
Зажерливість, зневіра, пиха
І сотні ще людських гріхів.

4 учень

Якщо людська душа дитинна,
Як перша квітка навесні,
Вона працює безупинно
І сіє промені ясні.

Вчитель. Так, людська душа повинна бути світлою, чистою, прекрасною, сонячною, бо це внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. А «за релігійними уявленнями — це безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварин». (Великий тлумачний словник сучасної української мови). В безсмертну душу людини можна вірити або ні, але я хочу вас запитати з ким вам легко і сонячно? З понурою, злою, вічно невдоволеною людиною, чи з веселою, доброю, привітною? (Відповіді учнів). От тому ми сьогодні і поговоримо про природні і неприродні порухи людської душі, які мають великий вплив на нас з вами. Це вічна тема, бо в усі віки людство задумувалось над питаннями моралі і виробило певні правила поведінки в суспільстві. І недаремно ще в глибокій древності люди знали про смертні гріхи, яких треба було остерігатися, щоб душа не горіла в полум’ї пекла. Хтось скаже, що навіщо ж Всемогутній Бог посилає на людину ці гріхи, коли він добрий? Як ви гадаєте? (Відповіді учнів). Бог мудрий і добрий, нате і посилає їх на людину, щоб людина вчилась боротися за себе, бо це кожному потрібно і кожному під силу. І більших випробувань, ніж ті, з якими може впоратись людина, Бог не посилає. А з цими гріхами, кожен може впоратись, хоч це видається і не зовсім легким завданням. Але, якщо людина знайшла в собі силу побороти ці гріхи, тоді вона стає світлою і доброю, мудрою і сильною, а це так необхідно для життя. То ж давайте пригадаємо ці гріхи, які назвали смертними. (Вчитель вивішує плакат з написаними на ньому сімома гріхами і з народними прислів’ями. Діти читають і пояснюють, висловлюють свої думки).

  • Гординя, марнославство, гордощі, пиха. (Се таке, що не уступить ні кінному, ні пішому. Хоч на споді лежатиму, а в вічі плюватиму. Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху! Уражена пиха має сотню пазурів. Де пиха очі застилає, там світло вже не пробиває).
  • Жадібність, скупість. (Скупий два рази платить, а ледачий два рази робить. Такий скупий аж синій. Жадібна людина схожа на гадюку, що хоче проковтнути слона).
  • Гнів, злість. (Злості повні кості. Сердите не буває сите. Злість — зброя слабких).
  • Блуд, хтивість, розпуста, хіть, легковажність, сластолюбство. (Небагато той важить, хто в житті легковажить).
  • Ненажерливість, обжерливість, черевоугодство. (Допався, як дурень до мила. Скупий аж губа трясеться).
  • Зневіра, лінощі, неробство, бездіяльність. (Б’ють не лежачого, а ледачого. У лінивого піч до спини пристала).
  • Заздрість, заздрощі, завидки, зависть. (Беруть завидки на чужі пожитки. Око завидюще, руки — загребущі. Таке заздрісне, аж у роті чорно. Заздрість все одно, що піщинка в оці).

Вчитель. Чому ж ці гріхи такі тяжкі, що їх назвали смертними? Як ви гадаєте? (Відповіді учнів). А тому, що людина, якщо захоче, може справитися з цими пристрастями, може їх подолати, позбутися, а якщо вона не робить цього, бо не хоче напружити свій розум, волю, то живе неправильно, аморально, а це не додає честі нікому. А всі ці погані душевні пристрасті затьмарюють око душі і тягнуть за собою негативні тілесні забаганки. «Що тіло любить, те душу губить», каже народна мудрість. І людина в кінці кінців скочується на саме дно. А в неї могло б бути прекрасне і світле життя, в якому вона б розкрила свої таланти, досягла б успіху. Та цього вона сама не зробила... А потім хтось нарікає на долю, а сам до своєї долі і пальцем не торкнувся, щоб вона стала кращою. Адже людина — творець своєї долі і від неї залежить дуже багато, тобто все життя, яким воно буде: хороше чи погане.

Учень

Щоб доля видалась хороша,
Трудитись треба день і ніч.
Не купиш доленьку за гроші,
Тут, розумієш, в чому річ...
Мабуть в твоїй душі вся справа,
Яка у ній струна звучить.
Чи добра суть в ній, чи лукава...
То так у світі й будеш жить.

Вчитель. То ж давайте розберемося, що тягнуть за собою ці душевні смертні гріхи.

Почнемо з гордині. Якою виглядає людина сповнена гордині? (Роздуми учнів). Така людина не рахується з чужими інтересами, вона чванлива, егоїстична, марнославна, себелюбна, сповнена високої думки про себе, повна зневаги до людей, завжди вихваляється перед іншими, підступна, бо вважає себе найрозумнішою, а тому не рахується ні з чим. Німці кажуть: «Пиха на ходулях ходить». Як ви розумієте це прислів’я? (Відповіді учнів). Вам би хотілося мати таку подругу чи друга? (Відповіді учнів). А українське прислів’я каже так: «Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху!» У цьому вся суть гордині: усе байдуже, аби бути зверху. Але з цим можна впоратись, лише позбутися егоїзму, а подумати, що навколо тебе цікаві люди і вони розумні, талановиті і в чомусь стоять набагато вище за тебе, поглянь навколо: хтось розбирається в науках набагато краще, хтось уміє майструвати, шити, вишивати, малювати, танцювати, співати, писати романи, вірші і т. д. Ти ж все одно не можеш усього цього робити найкраще, правда? Тому вчися дивитися на себе критично, ніби збоку, придивляйся і прислухайся до людей, порівнюй, вчись оцінювати, адже вони можуть бути кращі за тебе, а ще в них є чому повчитися, тому опануй свою гординю і не плюй проти вітру.

Учень

Великі зорі є й малі,
Є різні люди на землі.
І ти на цій землі — людина,
Хоч неповторна і єдина,
Але така ж, як всі, земна,
Розумна, іноді чудна,
Весела, добра й роботяща,
Від інших ні на грам не краща...
То ж пиху ти свою сховай
І бути мудрою звикай.

Вчитель. Жадібність — це ще одна вада, яка заважає людині жити. А чому? Як ви гадаєте? (Відповіді учнів). Жадібність, скупість робить людину залежною і убогою, бо вона не може ні про що інше думати, як про те, щоб нічим не поділитися з людьми, заграбастати собі все і нічого для інших. А треба воно їй чи ні, це вже не має значення. « І сам не гам, і другому не дам», каже народна мудрість. Скупість, жадібність робить людину ненаситною скнарою, схожою на змію, що хоче проковтнути слона. З такою людиною не можна ні про що домовитися, бо вона говорить одне, а думає зовсім інше. Це страшна і небезпечна людина, вона ніколи нічим не поділиться, не надасть допомоги в скрутну хвилину, не виручить з біди, а якщо і зробить хоч щось, навіть дуже незначне, то потім буде постійно нагадувати про це, вимагати повернення, і дотинатиме про це до кінця своїх днів. Про таких кажуть: «Зимою льоду не допросишся». До їхнього серця не достукається ні старе, ні мале, бо вони замкнуті в своїй шкарлупі байдужості, аби їм самим було добре, а все навколо не зачіпає їхнього серця... Та чи й воно у них є?

Учениця

Казала мама, коли я була мала,
Щоб щедрою я й доброю росла.
І щоб ділилась, чим могла, з людьми,
Й не зарікалась від тюрми й суми.
А сонечко в своїй душі несла
І дарувала промінці тепла.
І тато теж мене застерігав,
Не раз мені малій колись казав:
Не поділитися з голодним — тяжкий гріх.
А жадібність і скупість — це не сміх,
А вада, що зі злом у парі йде
І за собою більше зло веде...
Я все допитувалась, що таке «сума»,
Не розуміла ще всього сама,
Та татові і мамині слова
Запам’ятала добре голова.
Тому повторюю сьогодні вже для всіх,
Що скупість, жадібність — це смертний гріх.

Вчитель. На противагу жадібним і скупим є щедрі і щирі люди, які поділяться останнім, простягнуть руку допомоги і не залишать в біді. Це світлі і добрі люди, зіткані з милосердя, доброти і щедрості. І я впевнена, що нікому з вас не хотілося б зустрітися з жадібним, скупим скнарою, який не накормить голодного, на дасть напитися у спеку, не подасть милостиню, правда? Тому самі завжди думайте про того, хто сьогодні страждає від голоду і холоду, допоможіть чим можете, бо ніхто не знає, що завтра може статися з вами і чи ви не опинитесь на їхньому місті... А знаєте, що пише Вічна книга людства Біблія з цього приводу? (Відповіді учнів). «Та не оскудіє рука того, хто дає!» То ж запам’ятайте це на все життя. Милосердна, добра, щедра людина завжди щаслива і душа її багата. А серце її сповнене любов’ю і радістю. Будьте і ви милосердними, щедрими, щирими і добрими людьми.

Учень

Нехай не стане бідною того рука,
Хто милостиню вміє подавати.
І хто не дивиться на бідність звисока,
А вміє виручити, часом, співчувати.

Учениця

Будь милосердним, добрим повсякчас.
Ніхто не знає, що кого чекає.
Життя постане раптом без прикрас
І за зухвалість добре відшмагає...

Вчитель. Гнів, злість робить людину страшною, навіть небезпечною, тому що в голові такої людини невідомо що твориться, які думки в ній блукають по завулках темної душі. Ці негативні риси затьмарюють людський розум настільки, що людина може стати правопорушником, вбивцею, і злодієм, та ким завгодно, бо керується ненавистю, злобою, гнівом, жорстокістю. Але ж цього легко можна позбутися, якщо навчитися прощати людям необдумані слова, прикрі вчинки. А ви вмієте прощати? (Відповіді учнів). Мстивість, гнів не робить честі нікому, бо тоді людина здатна зробити зло. А кожне вчинене зло веде за собою ще більше біди... Отак можна погрузнути у чорному місиві зла по самі вуха і вже дивись — потонув у ньому, як у болоті і життя пішло під укіс. «Дай серцю волю — заведе в неволю», кажуть люди... А вам це треба? Чи не краще, простити і помиритись; подати руку один одному і навчитись вибачати? (Відповіді учнів).

Учениця

Сьогодні все не так було,
Образа просто душу їла.
І затаїлось в серці зло,
Здається, щоб могла — убила.

Учень

Злість в серце влізла і сидить,
На всіх з-під лоба позирає
І душу мучить та ятрить,
Ніколи спокою не знає.

Учениця

Немов дев’ятий вал росте,
Щоб раптом вилитись бідою.
Як маєш серце золоте —
Цього не трапиться з тобою.

Учень

Цю істину запам’ятай,
Учися в світі добрим бути.
А гнів від себе проганяй,
Не дай у душу застрибнути.

Вчитель. Все залежить тільки від тебе: зумієш справитись з негативними думками чи ні, зможеш подолати в собі приступи гніву чи не зможеш, захочеш своє серце зробити золотим чи ні... Ти і тільки ти господар доброго настрою, власних думок і своєї долі. Тому завжди думай, як зробити так, щоб у твою душу не вселилося зло, гнів, неприязнь, жорстокість... Тримай свою душу в чистоті, думай про хороше, недаремно ж народна мудрість вчить: «Він до тебе з каменем, а ти до нього — з хлібом». Бо злість — це зброя слабких, а ти будь сильним, вольовим. Запам’ятай на все життя, що всі добрі справи йдуть від добрих людей. Тому, як вчить народна мудрість:«За добре віддяч відразу, за зло — відклади на потім». А потім прости — це теж добра справа. «Раз добром зігріте серце — вік не прохолоне».

Учень

Як робиш добро, то ніколи не кайся.
Добро йде від добрих людей.
Якщо робиш зло, то на зло й сподівайся.
Від зла жди поганих вістей.

Вчитель. Блуд, хтивість, розпуста, хіть, сластолюбство. Хто може пояснити, що означають ці слова? (Відповіді учнів). Деякі люди заради короткочасного задоволення здатні наживати шкідливі звички: вживання алкоголю, куріння, наркотики, хіть... Це і є — розпуста, бо людина дозволяє собі різні вольності, які до добра не приводять, а ведуть до загибелі. Хоч кожна дитина вже змалку знає, що цього робити не можна, бо такі погані звички згубно впливають на людське здоров’я, та й порушують норми людської моралі, але раз ступивши на такий шлях, людина не має сили волі зійти з нього і продовжує це робити. Це погані людські риси, вони людину принижують, роблять її рабом страшних почуттів, які знищують душу, ведуть слизенькою стежкою до загибелі. Бо розпуста, блуд, хтивість — це і є той наркотик, який, спробувавши один раз, людина вже не може зупинитися вживати і далі котиться з гірки. А котитись з гори завжди просто, хоч і дуже небезпечно, але зате не треба зусиль. От вибратись на крутизну важко, треба затратити багато сили та енергії... От і котиться вниз, бо легше... Тільки коли опиниться ця людина внизу, як вона себе почуватиме, як тоді їй буде? (Відповіді учнів). «Є каяття, та немає вороття», каже народна мудрість. Але про це наразі вона не думає. То ж безвольна людина і вибирає для себе легкий шлях і не думає про майбутнє, живе одним днем і поступово перетворюється на щось страшне... Та її майбутнє передбачити просто, бо піднятися з дна нагору нереально. Але чому людина себе не налаштує на гарний спосіб життя? (Відповіді учнів). Нерозумна, легковажна поведінка ніколи не доводить до добра. «Небагато той важить, хто в житті легковажить», каже народна мудрість. Справді, до такої людини і відношення в суспільстві зневажливе, негативне. Адже тільки від самої людини залежить те, як вона поводиться і як до неї ставляться інші. Тому сім раз відмір, а раз відріж. Сто разів подумай і зваж, перш ніж почати свій життєвий шлях з тієї чи іншої стежини.

Учень

В житті потрібно вибрати мету
І не яку-небудь — високу!
Не забувай цю істину святу
Та йди крізь терни крок по кроку.
Розпусті, блуду волі не давай.
Бо це затягне зразу, як рутина.
Себе завжди в руках тримай,
Бо ти ж на цій землі — людина!

Учениця

Розпуста приведе у нікуди́,
Затягне, мов павук у павутину.
Тож пам’ятай про небезпеку цю завжди
Й не розслабляйся ані на хвилину.
Думки свої відстоюй повсякчас,
Спокусі відсіч вмій давати.
Важливо це для кожного із нас.
Умій з душею вчинки поєднати.

Вчитель. Ненажерливість, обжерливість, ненаситність... У деяких людей, кажуть, є дві великі проблеми: перша — як найбільше смачного попоїсти, і друга — як схуднути... На кожному кроці це ми бачимо. Багато людей, які ненаситні, їдять без перерви і наїстися не можуть, у них просто нема почуття міри. Ніби людина у світ прийшла жити, щоб їсти, а не навпаки: їсти, щоб жити. І не хочуть подумати про своє здоров’я. Товстіють, задихаються і врешті-решт помирають. А чому так відбувається? (Відповіді учнів). І ця вада в людини від слабкої волі, від невміння собі дати раду. Недаремно ж кажуть люди, що найбільша перемога — це перемога людини над собою. Зупинись вчасно, зроби над собою зусилля, застав себе подумати про наслідки... Але ж ні... Людина вперто йде до свого руйнування і не зупиняється ні перед чим. От це і є гріх. Бо кожна людина повинна вміти давати раду своїм почуттям, але коли цього не робить, то одержує відповідні наслідки. І правильно, не хочеш працювати над собою — одержуй те, що заробив.

Учень

Ніхто не може з’їсти усього,
Хоч якби він і не старався.
То ж обжираєшся чого?
До мила, мов, дурний допався...

Учениця

Всього не вип’єш, не з’Їси
Й не треба прагнути до цього.
Може голодному даси,
Щоб щось було у шлунку й в нього?

Вчитель. Дуже страшним гріхом вважається зневіра. Що ж воно таке? (Відповіді учнів). Так, це бездіяльність, лінь, неробство, байдужість до себе і до всього навколо. На людину, яка нічого не прагне, ні до чого не тягнеться, раптом нападає безпідставна туга, яка розхолоджує її, робить бездіяльною. Їй нічого не цікаво, нічого не хочеться робити, нею заволодіває лінь. Чого може досягти така людина, яке майбутнє на неї чекає? (Відповіді учнів). От в тому то й полягає гріх, що людина перестає думати про себе, своє майбутнє, про свою долю. А, як відомо, «Під лежачий камінь вода не тече». Саме собою нічого не приходить, до всього в житті треба докласти сили, розуму, творчості. То ж людині треба негайно виходити з цього стану і братися за розум, а інакше вона просто пропаде. І це кожному під силу, треба тільки захотіти, поставити перед собою мету і працювати. Недаремно люди вчать своїх дітей змалку вчитися, працювати, долати труднощі, переборювати страх, наполегливо йти до мети, щоб виробити навички і вміння активного життя. Бути активним — це не примха вихователів, вчителів, батьків, а велика потреба людини. Тільки активний може творити, домагатися свого, йти до наміченої мети. Активна людина здатна долати труднощі, вона має бійцівську натуру, їй притаманне стремління, політ. От таким і треба бути в житті.

Учень

Жени від себе тугу безпідставну,
Вона приводить тільки до біди.
Старайся, щоб завжди був настрій славний,
Активним, мудрим у життя іди.

Учениця

Неробство, лінь нікому не поможе,
В глухий куток лиш може завести.
У бездіяльності й зневірі жить не гоже.
Активний тільки прийде до мети!

Вчитель. От і сьомий гріх — це заздрість, заздрощі, зависть. Страшний гріх. А як ви його поясните, у чому проявляється ця погана пристрасть? (Відповіді учнів). «Очі завидющі, руки загребущі», — кажуть люди. Ані спати, ані їсти, ані жити деякі не можуть, так заздрять... А якщо розібратися, то чому заздрять? (Відповіді учнів). Та всьому: успіхові, славі, статкам, стосункам з людьми... А тепер давайте розберемося. Чому до людини прийшов успіх, удача? (Відповіді учнів). Так, хтось має талант від природи і не сидить, склавши руки, а розвиває його, працює в поті чола, тому до нього і прийшов успіх, удача та слава. Хтось має хороші статки, а чому? Та тому, що працює день і ніч, вміє поставити собі мету і наполегливо йде до неї, не звертає ні на що увагу; не розважається в клубах і в барах; не ріже гілку, на якій сидить, а вперто йде до мети. Хтось навчився щось добре робити і на тому робить бізнес, але ж що б хто не робив, він активно і наполегливо працює. Успіх, слава не приходять самі по собі. Для цього треба мати талант і наполегливість, плюс праця, праця і ще раз праця. То чому ж є заздрісники? (Відповіді учнів). А вони є. Це люди недалекі, вони завжди дуже підступні і здатні на що завгодно: на наклепи, ненависть, на хулу, нарікання, навіть на вбивство. Вони не хочуть аналізувати своїх дій, не люблять працювати, не вміють розрахувати та оцінити свої сили і здібності, їм хочеться, щоб у них було все і одразу, а так не буває. Хоч, ніби, і випадкові удачі іноді теж трапляються. От хтось виграв у лотерею мільйон! Заздрісник його проклинає, бо самому ж хочеться, а йому не повезло... Але чому заздрити? Ще ніхто не знає, що ті гроші принесуть тій людині, що їх виграла. Може за ними прийде така біда, що й не снилось. Нічого в світі не приходить просто так, на це є якась причина, що потягне за собою певні наслідки, іноді дуже страшні. Тому стережіться, ніколи не заздріть, а живіть розважливо, відкривайте в собі приховані таланти, адже вони є в кожного, і працюйте над їх розвитком в поті чола. Будьте активні, працюйте чесно і наполегливо, не заздрість чужому, бо ви не знаєте, що крім успіхів, слави, удачі в того, кому ви заздрите, може бути багато горя і біди. Стережіться, щоб із заздрістю до вас не прийшла його біда. Адже та безмежно щаслива, на ваш погляд, людина може бути вже смертельно хворою і не знати ще про це... А ви заздрите... То ж до заздрісника все це і прийти може... Навчіться не заздрити, а радіти чужим успіхам — це дуже важливо!

Учень

Протиприродні порухи душі — це гріх,
Нема за це прощення.
Хай стане правилом для кожного і всіх:
Любов, турбота і смирення.

Учениця

Поганим пристрастям усім дай одкоша
І сонцем йди зігріта!
Хай буде чистою твоя душа,
Любов’ю перевита.

Учитель. То ж давайте ще раз звернемось до семи смертних гріхів. Чому вони не прощаються і на тому світі? (Відповіді учнів). Та тому й не прощаються, що людина не хотіла зробити над собою зусилля, щоб стати кращою, а значить не виконала свого призначення на Землі. Адже кожен приходить на цю Землю з якоюсь місією і повинен виконати своє завдання. А якщо людина не робить над собою зусилля, не виконує свого призначення, то за це і має таку «нагороду». То ж до тих семи смертних гріхів давайте знайдемо слова, які є протилежними і до слів, і до поганих пристрастей. (Відповіді учнів). Після відповідей учнів вчитель вивішує плакат з цими словами, щоб вони їх ще прочитали і запам’ятали.

  • Гординя, марнославство, пиха, гордощі — смирення.
  • Блуд, хтивість, розпуста — чистота.
  • Жадібність, скупість — щедрість.
  • Обжерливість, ненажерливість — поміркованість.
  • Гнів, злість — лагідність, доброта.
  • Зневіра, лінощі, бездіяльність, неробство — працелюбство, наполегливість.
  • Заздрість, зависть, заздрощі — доброзичливість.

Вчитель. Кожен повинен пам’ятати про ці гріхи, але жити гарно, праведно, чесно, з любов’ю в серці.

Запам’ятайте на все життя, що погані пристрасті затьмарюють око душі і тоді людина стає дратівливою, злою, підступною, розбещеною, марнославною, ненависною, лінивою, безсоромною, некерованою, заздрісною, улесливою, лицемірною, чванливою, скритною, скупою, ненажерливою, розпусною... Ви хочете бути такими? (Відповіді учнів). Дуже хочеться, щоб кругом нас всі люди були зі світлою і чистою душею, з добрим і чуйним серцем, від яких би йшло тепло і світло, як від сонечка. То ж давайте почнемо кожен із себе. Якщо кожен зрозуміє, що таке смертний гріх і житиме з любов’ю в серці, то світ наш стане яскравим і світлим, добрим і терпеливим, щирим і щедрим, лагідним і мирним. Хай буде чистою твоя душа.

Як люди будуть жити всі зі світлою душею,
То сонце правди й доброти засвітить над землею.
Хай буде чистою твоя душа і вчинки всі чудові,
Будь добрим, праведним завжди в думках, на ділі, в слові.

Відгуки

Social comments Cackle