Погано, коли рушаться надії,
Тоді втрачаєш сенс всього життя.
Темніють сподівання, гаснуть мрії,
І невиразно бачиш майбуття.
Погано всім, як покидає сила,
І перспективи жодної нема.
Відрубані, відтяті диво-крила,
Попереду лиш холод і пітьма.
Та не здаваймося! Нас так багато!
Борімося, поборемо тоді.
Й настане день, і буде наше свято,
В нас віра є і ми ще молоді.
Синівська є любов до Батьківщини —
Прибуде й сила із роси й води.
Усі ми діти неньки України,
І ворогів не пустимо сюди.
Ні! Окупантів більше тут не буде!
В нас воля є і ми в своїм краю.
А сила й міць в серця до нас прибуде.
То ж ми приблизимо мету свою.
Надія в нас ніколи не вмирає,
Вона нам світить і в часи журби.
Як сонце весняне нас зігріває
І закликає всіх до боротьби.