Надія Красоткіна

Іти вперед

Життя мінливе. Повсякчасно
Тривожить і чатує нас.
То грім гримить, то небо ясне...
Несе у невідомість час.
І спокій нам уже й не сниться,
Життя прискорює свій біг.
Десь мрія зіркою іскриться,
А шлях між тернами проліг.
То вир закрутить — не дихнути,
То кличе висота нова.
І хочеться всього сягнути...
А під ногами не трава,
А вже пустеля чи каміння
І віє вітер-суховій,
Придушує небес склепіння,
Та ти живий, іще живий...
То ж треба рухатися далі,
Не скиглити, а йти вперед.
Покинути усі печалі,
Хоч знаєш, що життя — не мед.

Відгуки

Коментарі Cackle