Лютий, а зима розтала, попливла…
Закінчилась, наче й зовсім не була.
Затуманилась, розмокла і дощить,
Вдень вода довкіл під сонечком блищить.
Потепліло і морози відійшли,
Замість холоду тепленькі дні прийшли.
Все б то й добре, та пора от не прийшла.
Тож далеко ще зима не відійшла.
Десь отам за поворотом і стоїть,
Мабуть хоче мокрим снігом все накрить.
Запустити заметілі й холоди.
То ж від дому ти далеко не ходи,
Бо вона усіх чатує у полях,
По дорогах, по гайочках і в лісах.
Як побачить, що людина йде сама,
Так задує і повернеться зима.
Ще з собою і морози приведе
І від холоду не дінешся ніде.
Будеш мерзнути і дути в рукави,
Щоб зігрітися холодної пори.
Отака зима підступна, як Мара,
Бо іти їй ще за обрій не пора.
Їй бо треба ще довгенько холодить
І вона вам у теплі не дасть пожить.
Буде дути, холодити до весни,
А весна приходить буде тільки в сни…
Та нічого, все одно на спад піде,
А весна-красна у добрий час прийде.