А осінь зиму привела,
Коли всі спали, уночі.
Вона ж сама-одна була,
Повсюди темно, ні свічі.
А хмари сніг уже несли
І все посипали в дворі.
То ж нічку в казці провели,
А вранці — сонечко вгорі
І всюди біло, все в снігу,
Останні квіти і кущі.
Сніг квіточки зігнув в дугу,
Та не надовго, бо дощі
Все змиють, сонце припече,
Й зима швиденько відійде.
Усе довкола потече
Й не стане снігу геть, ніде.
Ще не пора. Ще не зима,
Лиш натяк, що вона в путі.
І пізня осінь знов сама,
Ось так буває у житті…