Повсюди, кажуть, сніг летить, а в нас немає,
У небі чистому — блакить і сонце сяє.
Вночі мороз легенький був, та десь подівся.
Ще вітерець під ранок дув, та день зігрівся.
І так красиво надворі, і так казково,
Блакить небесна угорі, усе чудово!
То ж на природу можна йти і погуляти,
Ці миті треба берегти, не пропускати.
Не кожен раз така краса в зимову пору
Й такі привітні небеса — поглянь угору!
Це простір і безмежність там — благословення!
Дарує цілий Всесвіт нам, а ще натхнення…
І я збираюся іти, чого чекати…
Для себе хочу щось знайти й не відпускати.
Нові, можливо, почуття, красу і диво.
Нам підкидає це життя, щоб жить щасливо…