Не так вже й важко грамоті навчити
Малу дитину, ти повір мені.
Лиш показати, потім закріпити
І всі шляхи відкриються ясні.
Система треба, вміння і охота,
Та щоб цікаво й радісно було.
Це не така вже і важка робота —
Любов важлива, ласка і тепло.
І все піде на лад, усе, як треба.
Лиш із добром до серця підійти.
Дитя на крилах здійметься до неба,
І у житті досягне висоти.
Процес швидкий, лиш показав — вже знає
І пише палички, і цифри у рядки.
Малює, ліпить, книжечку читає,
І все твоїм старанням завдяки.
А виховати — це завжди складніше:
Бо треба, щоб все в душу перейшло,
Щоб стало серце світле і ніжніше,
Щоб сяяло і всім несло тепло.
А це так важко, як зразків бракує,
А це так складно, як кругом пітьма.
Як вчиш одне, а скрізь біда панує,
Між словом й ділом злагоди нема.
Як між людьми не дружба, тільки чвари,
У сім’ях п’янство, матірні слова…
Й на юну душу скрізь одні удари,
І все це не сприймає голова…