Надія Красоткіна

Вернися, Музо

Чогось від мене Муза відступила,
І віддалилася. Тепер її нема.
А в мене опустились раптом крила,
В душі моїй незлагода й пітьма.
І так незатишно, і якось дуже бідно,
І музика у серці не звучить…
І настрій зник неждано і безслідно,
Та треба якось жити, якось жить.
Навколо ж квіти і весна буяє,
Пташки співають і сади цвітуть.
А серденько від туги завмирає
І мимо мене радощі пливуть.
Чого ж так важко? Якось треба жити,
Вернути Музу, радість і політ…
Не можна відступати, збайдужіти,
Такий же гарний і барвистий світ…
Вернися, Музо. Я співати буду,
Хоч через силу, але знов почну.
Усі печалі я свої забуду
І прожену із серденька пітьму.

Відгуки

Коментарі Cackle