Всміхнулось сонце і земля радіє.
Все заквітчалось і блищить в росі.
Бездонне небо ніжно голубіє,
Усе в казковій, райдужній красі.
Тепло прийшло, весна в права вступила.
Все піднімається, росте й цвіте!
Верба зелені коси розпустила,
А в небі сонце щире, золоте!
В моїм краю все радісно буяє.
Весна нове нам кожен день несе.
Але на край мій ворог зазіхає
І хоче заграбастати це все,
І знищити людей та Україну.
Фашист російський на моїй землі.
Веде цю землю й всіх нас до загину…
А в синім небі линуть журавлі
І хочуть миру, сонечка і світла,
І люди хочуть затишку, тепла…
Моя земля для всіх добром розквітла,
Вона нікому не бажає зла,
І любить всіх, хто чисте серце має.
В усі часи добро в світи несла.
А друзів хлібом-сіллю зустрічає
Й до всіх народів доброю була.
Але фашисти, йдуть на нас ордою…
Чого їм треба на моїй землі?
Природа йде з весною осяйною,
Радіють квітам діточки малі.
А до кордонів ворог тягне зброю,
У Чорнім морі топить кораблі…
Вставай, мій український люд, до бою,
За честь і славу рідної землі.
Вставаймо нашу землю захищати,
Своїх дітей у рідному краю.
Щоб світле щастя і майбутнє мати,
Своє життя і воленьку свою.
Єднаймось люди! Вистояти треба!
Та захистити землю від катів —
Російських монстрів, що забрали б небо,
Якби туди хтось видертись зумів…
Яке жахіття! Війни починати
За просто так, бо хочеться війни…
Яку ж то чорну душу треба мати,
Щоб гинули в боях людські сини…