Буває жити важко, що несила
І жити, і радіти, світом йти…
Бо так біда злорадно підкосила,
Не побороти, не перебрести…
А жити треба і триматись мужньо,
Бо це ще не найгірша в світі мить…
Ще може бути гірше, так сутужно,
Що буде важко навіть крок ступить…
Та змиє дощ і сонечко засяє,
Лише тримайся, вір, що все пройде.
Бо чорна смуга, як завжди минає,
Натомість світла, біла смуга йде.
А серце, загартоване бідою,
Воскресне і любов’ю забринить.
Ти ще підеш стежиною ясною,
Насичено, щасливо будеш жить.
Лише не падай духом і тримайся,
А опускати голову не смій.
На зло всім бідам весело всміхайся,
Новому дню і сонечку радій.
Не падай на проблеми фанатично,
Не проживеш за всіх, як не крути.
Життя одне й воно, на жаль, не вічне,
Й по ньому треба з радістю іти.
Люби себе, то сила й міць прибуде,
На теревені людські не зважай.
А як здоров’я в тебе й сила буде,
То на землі для тебе буде рай.