А чайок вже на озерці немає,
Зате качки і лебеді на нім.
Бо озеро їх ще не відпускає,
А затишок і корм дарує їм.
Але вони готуються летіти,
Бо скоро вже настануть холоди.
І їм тепер нема причин радіти,
Нелегко відриватись від води…
Та кличе вдаль усіх важка дорога,
Бо скоро лід це озеро скує.
І в серці пташки нароста тривога,
І кожен мовчки дума про своє.
Бо важко край свій рідний покидати,
Де заворожує чарівність і краса.
Де вперше білий світ зумів пізнати
І на крилі піднявся в небеса…