Вже третій день Нового року.
Надворі сонечко. Зима.
І тепло, й гарно так, нівроку,
Морозу й снігу в нас нема.
Петрушка щедро зеленіє.
Росте цибулька на вікні.
І хоч зарання сутеніє,
Та дуже радісно мені.
Бо в синім небі ні хмарини,
Краса і благодать сама.
Тепло, приємне для людини,
Хоч в календарику — зима.
З землі вже випнулися квіти,
Хоч їм рости не до пори.
Вони ж цікаві, наче діти,
Бо ж світить сонечко згори
І, навіть, трішки пригріває.
Ну, то ж не вирости чого…
Морозу й снігу все немає,
Й не буде, може, вже його?
А зиму просто проминемо,
Нехай вона приходить в сни.
Ми до весни усі підемо…
Гайнемо зразу до весни…