Нагадуєш про себе — заважаєш.
Живеш тихенько — забувають всі.
І як тут бути, іноді не знаєш.
Тому живу теперішнім, в красі,
Яка мене оточує повсюди.
Задовольняюся малим, що є.
Всім не догодиш — дуже різні люди.
І розуміння в кожного своє,
Та звички й погляди у всіх є власні.
Нема потреби догоджати всім.
Живе минулим хтось. Є надсучасні.
А я іду своїм шляхом простим.
Закохана в красу, в пісні і звуки,
У подих вітру, в сині небеса.
Є в мене зустрічі, бувають і розлуки,
Та поруч мене завжди є краса.
І я впиваюсь нею і радію
Новим пісням і сонечку вгорі.
А в серці віру бережу й надію,
Всміхаюсь квітам і новій зорі.
Життя одне і я тому щаслива,
Що вже живу на цій Землі святій.
Життя чудове і життя — це диво!
А шлях у кожного життєвий свій…