За зимою нікому не шкода —
Відгула, відшуміла своє.
Йде весна, оживає природа,
Більше радості в світі стає,

Дива, світла, тепла і любові
На землі і в людській душі.
Дні і довші стають, і чудові...
Дивуватись, любити спіши.

І захоплюйся диво-красою,
Слухай чари — пташині пісні.
І прозорою вмийся росою —
Хай воскресне любов навесні!

Серце стомлене хай стрепенеться,
Дивне вогнище хай спалахне!
Бо ж насправді нам тільки здається,
Що весна ця безслідно мине.