Знову сумно щось сьогодні,
Думка думку горне.
Вітри́ мокрі та холодні
Дують у валторни.

Десь вгорі прорвались хмари,
Ллються без потреби.
А дерева як примари,
Тягнуться до неба.

Вітер дужче завиває
Від землі і вгору.
Між гіллям дерев шугає,
Аж страшно в ту пору.