Надія Красоткіна

Зірвався вітер

Зірвався вітер, листя обриває,
Підносить вгору, то жбурляє вниз.
А то по всьому двору розкидає,
Виконує осінній свій каприз.
І не спиняється, ще зночі завиває
В трубі пічній, вирує між гіллям.
Куди летить, яку мету він має,
Мабуть цього уже не знає й сам.
Але шумить весь день і не здається,
І не втихає й на коротку мить.
Гілки ламає і кудись несеться,
У верховітті голосно шумить.
Пригнав хмарки і небо потемніло,
Погода може зміниться усе ж…
Та хоч би в нас тут трохи задощило,
А то така вже суш — немає меж.

Відгуки

Коментарі Cackle