Надвечір якось враз повеселіло —
Це виглянуло сонечко з-за хмар
І заіскрилось ніжно, засвітило,
Та нанесло по хмурості удар.
І засвітилось листячко вогнями,
Заголубіли ніжно небеса.
А осінь збагатилася казками,
Бо всюди радість, щастя і краса.
Чарівна осінь. В ній свої принади,
Вона то сум, то радість нам несе.
То в небі часом сірих хмар громади,
То засиніє радістю усе.
Така от осінь — дуже вередлива,
То сум, то радість в ній уже за мить.
Та все ж вона казкова і красива
У жовтім листі вітерцем шумить.